Діагноз ішемічний інсульт Що таке ішемічний інсульт? Ішемічний інсульт (ІІ) відноситься до клінічних синдромів. Розвивається через ураження кровоносної системи….

Діагноз ішемічний інсульт

Ішемічний інсульт (ІІ) відноситься до клінічних синдромів. Розвивається через ураження кровоносної системи. Виникає при багатьох захворюваннях — цукровому діабеті, атеросклерозі, ішемії, гіпертонії і т. д. Має іншу назву — ішемічний інфаркт. Симптоматика проявляється одразу, тримається до кількох днів. Існує ризик летального результату.

Класифікація ішемічного інсульту

Ішемічний інсульт характеризується дефіцитом кровообігу та постачання киснем головного мозку. В принципі, ішемія є порушення кровопостачання на певних ділянках тканин або внутрішніх органах. А інсульт означає недостатність кровообігу у відділах мозку. Якщо своєчасно не розпочати лікування, то клітини поступово руйнуються та гинуть. Основна причина розвитку ішемічного інсульту полягає в утворенні бляшок холестерину на стінках судин, що призводить до тромбування.

Види ішемічного інсульту, виходячи з причини розвитку:

1. Тромбоемболічна (кардіоемболічна) форма – тромби закупорюють просвіти в судинах. Можливий відрив тромбу. Проявляється вдень.
2. Гемодинамічна форма характеризується спазмами в кровоносній системі протягом тривалого часу, через що до мозку не надходять поживні речовини. Виникає на тлі гіпотонії, оскільки кров не проникає в головний мозок. При лакунарній формі уражаються невеликі ділянки (розмір не перевищує 15 мм). Може виникати при цукровому діабеті та гіпертонії.
3. Атеротромботична форма виникає на тлі такого захворювання, як атеросклероз. Тобто кров не надходить у головний мозок через уповільнення кровообігу. Уражаються середні та великі артерії головного мозку. Найчастіше виникає в нічний час.
4. Гемореологічна форма розвивається при порушеній згортання кров’яної рідини. Етіологія практично не вивчена.

Типи ішемічного інсульту за ступенем ураження:

• транзиторний вид відноситься до ішемічної атаки, за якої ознаки виявляються лише у першу добу;
• інсульт малий – на відновлення потрібно 3 тижні;
• при прогресуючому вигляді симптоматика наростає повільно;
• обширна форма характеризується дуже тривалою тривалістю .

Класифікація ішемічного інсульту за періодами розвитку:

1. Найгостріша фаза розвитку діагностується в перші 3 дні після прояву першого симптому. Якщо ознаки зникають через добу, то хвороба характеризується транзиторною формою. При цій стадії дуже важливо надати першу допомогу протягом перших 3-х годин, тому що виникає терапевтичне вікно, завдяки чому можна значною мірою змінити ситуацію. , то хвороба має форму малого інсульту.
2. Рання відновна форма триває приблизно півроку.
3. Пізній відновний період – 24 місяці.
4. Стадія залишкових симптомів перевищує 2 роки.

Причин розвитку ішемічного інсульту досить багато. Всі вони умовно поділяються на 2 типи – кориговані та некоректовані. Кориговані легко піддаються змінам, тобто людина може виключити зовнішній вплив на серцево-судинну систему, завдяки чому позбутися ІІ.

Некоректовані фактори та причини розвитку ішемічного інсульту:

1. Вікові зміни. Так, у молодому віці ризик виникнення ішемічного інсульту є дуже низьким, але після 50-ти років він зростає.
2. Генетична схильність. Якщо близькі родичі мали порушення в серцево-судинній системі, то у дітей може розвинутися ІІ. Найчастішою причиною виникнення ішемічного інсульту. У цьому випадку на стінках вен відкладаються бляшки холестерину, які перекривають просвіт і утворюють тромби надалі. Крім того, атеросклеротичні бляшки можуть відриватися і поширюватися далі кровотоком. Це значною мірою порушує процес кровопостачання.
3. Гіпертонія викликає не лише тривалі спазми у судинах, а й звужує просвіт, порушує кровообіг у головний мозок.

1. Тромбози самі по собі не несуть загрози розвитку ішемічного інсульту, тому що при хронічному перебігу хвороби організм починає самостійно адаптуватися – шукати обхідні шляхи для кровообігу. Але небезпека у тому, що існує ризик розвитку емболії. Також є ризик відриву тромбу.
2. Емболія порушує внутрішньосерцеву гемодинаміку. Емболи можуть утворюватися абсолютно у будь-яких частинах тіла. При проникненні в мозок розвивається ІІ. Причиною кардіогенної емболії може стати миготлива аритмія і навіть наявність штучного клапана.
3. Цукровий діабет і пухлинні новоутворення. серцево-судинної системи.

Коректовані фактори та причини:

• тютюнопаління та зловживання алкогольними напоями;

< li>надмірно активна розумова робота;

• гіподинамічність (відсутність активного способу життя);
• стресові ситуації, переживання, страхи та інші психосоматичні причини;
• ожиріння та зайвий вага створює надмірні навантаження на серце та судини;
• прийом оральних контрацептивів протягом тривалого періоду часу;
• вплив деяких груп медикаментозних препаратів.

Ознаки ішемічного інсульту можуть бути загальномозковими та осередковими.

Загальна симптоматика:

• непритомність або, навпаки, надмірна збудливість;
• дезорієнтація в просторі;
• біль у головному мозку, запаморочення; утрудненість дихання та нестача повітря.

Вогнища симптоматика, що вказує на місце ураження:

• Одно- або двосторонні парези та паралічі , при яких хворий не може поворухнути руками або ногами.
• Порушення координації рухів.
• Афазія, за якої неможливо зрозуміти, що говорить хворий.
• Дізартрія – невиразне. вимова мови.
• Алексія – хворий не може прочитати текст.
• Акалькулія – неможливість порахувати цифри до десяти.
• Аграфія – у людини не виходить писати.

li>

• Деяка втрата чутливості та відчуття, що по тілу повзають мурашки.
• Різке зниження гостроти зору, роздвоєність зображення і навіть випадання зорового поля.
• Афагія – неможливість проковтнути слину.
• Неможливість самостійно себе обслужити.

< li>Амнезія – втрата пам’яті.

Можливі ускладнення та наслідки

Наслідки та ускладнення ішемічного інсульту:

• набряк головного мозку;
• паралізація;
• епілепсія;
• порушення психоемоційного фону;
• летальний результат.

Діагностика

1. Лікар обов’язково вимірює артеріальний тиск і збирає анамнез.
2. Далі проводиться магнітно-резонансна томографія, ехокардіографія, електрокардіограма, субтракційна ангіографія, заснована на внутрішньоартеріальної цифрової методики Додатково – ангіографія церебральна, дуплексне ультразвукове сканування, КТ головного мозку безконтрастна.
3. У хворого здійснюють збирання крові на виявлення рівня глюкози, електролітів, сечовини, холестерину. Проводиться аналіз клінічного напрямку. Після всіх діагностичних маніпуляцій лікар призначає люмбальну пункцію – вивчається спинномозкова рідина. Лікування традиційними способами Терапія при ішемічному інсульт спрямований на усунення тромбів, нормалізацію артеріального тиску, попередження розвитку ускладнень і нейтралізацію всієї симптоматики, причин розвитку цього клінічного синдрому. /strong>:
   
   • «Актілізе» застосовується в перші кілька годин після нападу як тромболізис. Препарат дає можливість розчинити тромби, прискорити кровообіг, відновити функціональність уражених клітин.
   • Антикоагулянтні засоби: «Надропарин», «Гепарин», «Фрагмін». або «Аспірин».
   • Препарати вазоактивної дії: «Вінпоцетин», «Пентоксифілін», «Серміон», «Трентал».
   • Антиагрегантні засоби: «Тіклід» або «Плавікс».
   • Антиоксидантні ліки: «Мілдронат», вітаміни С та Е, «Альфа-токоферол», «Мексидол», «Актовегін», «Карнозин».
   • Ангіопротекторні медикаменти: «Продектин» , «Етамзілат».
   • Нейротрофіки: «Церебролізин», «Гліцин», «Пірацетам», «Ноотропін».
   • Ферментні інгібітори: «Еналоприл», «Катоприл», «Рамноприл» ».
   • Рецепторні блокатори ангіотензинів 2: «Кондесартан», «Лозартан».
   • Антагоністи кальцію та глутамату: «Німодипін», «Різулол», «Лубелузол».
   • Діуретичні засоби (сечогінні) – «Фуросемід».
   • «Рібоксин», «Інозіє-Ф», «Циттохром-С». Після ішемічного інсульту важливо дотримуватися спеціальної дієти, яка заснована на споживанні малокалорійної їжі. Продукти харчування повинні містити білки, складні вуглеводи, клітковину та жири рослинного походження. Харчуватися потрібно не менше 4-х разів на добу.

     Читати також: Клініка геморагічного інсульту

     Обов’язково включаються до раціону свіжі овочі та фрукти, морепродукти, рибна та м’ясна продукція, кисломолочні вироби та інше з низьким рівнем жирності. Категорично заборонено їсти копченості, сіль, цукор, білий хліб та випічку.

     Період реабілітації

     Для нормального відновлення функціональності головного мозку та інших органів важливо пройти повноцінний курс реабілітації. Після виписки з лікарні пацієнт прямує до лікувально-оздоровчого закладу, де під контролем фахівців будуть проводитись різні заходи:

     • лікувальна фізкультура;
     • масаж;
     • дієта;
     • терренкур;
     • допомога психолога;
     • підтримуюча медикаментозна терапія.

     Народні засоби лікування

     Переважна більшість медиків наполегливо рекомендують використовувати методи лікування народної медицини в період терапії та реабілітації. Активно застосовуються лікарські трави, хвойні шишки, прополіс, часник, лимони та багато іншого. Але кожен конкретний засіб повинен призначати тільки лікар. Самолікуванням займатися не радять.

     З соснових шишок Ви можете приготувати настойку, рецепт якої можна дізнатися із цього відеоролика. Також у ньому описані рекомендації щодо способів та тривалості застосування даного засобу.

     А в цьому відеоролику представлені інші народні методи та рецепти, які широко використовуються в лікуванні та для відновлення після ішемічного інсульту.

     Профілактика

     Профілактичні заходи для попередження ішемічного інсульту включають:

     • дотримуйтесь здорового способу життя – не куріть і не пийте спиртні напої ;
     • контролюйте артеріальний тиск – він не повинен перевищувати показники в 140/90 мм ртутного стовпа;
     • при цукровому діабеті здійснюйте контроль рівня глюкози;
     • стежте за шкідливим холестерином;
     • харчуйте тільки корисними продуктами харчування;
     • позбавляйтеся зайвої ваги;
     • ведіть активний спосіб життя — займайтеся спортом, гуляйте на свіжому повітрі, більше рухайтеся.

     Профілактичні заходи після ішемічного інсульту для запобігання повторному синдрому:

     • своєчасно відвідуйте свого кардіолога;
     • приймайте антиагреганти («Аспірин») , «Тромбо-АСС» та ін.); ніл».

     Ішемічний інсульт дуже небезпечний для організму. Тому намагайтеся своєчасно звертати увагу на будь-які клінічні ознаки прояву хвороб серцево-судинної системи, своєчасно відвідуйте кардіолога та інших фахівців, щоб контролювати патологічні процеси в організмі.

     Ішемічний інсульт головного мозку: ознаки, перша допомога та лікування h2>
     Інфаркт мозку, або ішемічний інсульт — грізне захворювання, яке проявляється в гострому порушенні мозкового кровообігу і є наслідком інших патологій. Серед усіх пацієнтів, які підлягають госпіталізації з ознаками розладів кровотоку головного мозку, у більшості діагностують саме це захворювання. При цьому в групу ризику потрапляють люди похилого віку.

     З огляду на трагічність можливих наслідків при несвоєчасному зверненні за медичною допомогою за перших ознак захворювання (летальний результат, різке обмеження фізичних можливостей), не варто займати вичікувальну позицію та упускати дорогоцінні хвилини.

     

     Сутність ішемічного інсульту

     Ішемічний інсульт головного мозку виникає внаслідок омертвіння окремих локацій центрального відділу нервової системи внаслідок відсутності живлення та забезпечення киснем. Саме мозок серед усіх органів є основним споживачем кисню. Раптова гіпоксія (кисневе голодування) вже через 5-8 хвилин викликає поступове ушкодження, а незабаром — омертвіння тканин та нейронів. Прогноз для пацієнтів буде невтішним, якщо харчування головного мозку не відновити якнайшвидше. При цьому навіть своєчасна і кваліфікована допомога не дає гарантій відсутності негативних наслідків для функціональних можливостей організму. . Обмеження живлення, а потім і омертвіння спостерігається за протяжністю судини, а також в області капілярних відгалужень.

     Основними причинами порушення судинної прохідності називають атеросклеротичні бляшки, спазми, закупорка, спричинена емболами або тромбами, а також компресія (здавлювання). Конкретна причина, а також перебіг перебігу гострого етапу виникнення патології визначить тактику лікування, тривалість захворювання та можливі лікарські прогнози. Варто пам’ятати, що у медичній практиці виділяють кілька етапів розвитку захворювання. Серед них виділяють найгостріший, гострий періоди, а також стадії раннього, пізнього відновлення та оброблений період течії. Механізм захворювання: ішемічний каскад Гостре порушення мозкового кровообігу проходить з наростанням патологічних станів. Варто виділити прогресуючу гіпоксію ураженої ділянки, порушення вуглеводного та ліпідного обміну речовин, ацидоз. Патологічний процес включає формування ядра омертвіння, а також поява вторинного дифузного набряку тканин головного мозку. Внаслідок набряклості утворюється характерна «полутен» — «пенумбра».

     Одночасною реакцією організму на патологічне порушення кровообігу стає формування набряку мозку, який може досягати всієї півкулі. У ділянці поразки – пенумбре – нейрони недовго зберігають цілісність структури. Однак виду обмеження харчування функції пацієнт виконувати не в змозі.

     Найгостріший період має такі прогнози:

     • позитивна динаміка та перспективи відновлення – при купіруванні загальномозкової та локальної симптоматики;
     • стабілізація – у разі, якщо стан пацієнта не зазнає змін ;
     • негативна динаміка – фіксується подальше погіршення параметрів симптоматики пацієнта;
     • летальний результат – у разі блокування нервових центрів серцебиття та дихання.

     На перебіг найгострішого періоду, як і лікування ішемічного інсульту, впливають ряд чинників. Найважливішими є:

     1. розмір ураженої судинної артерії, що формує патологічний осередок
     2. стан хворого: спосіб життя, наявність спадкової схильності або хронічних захворювань, вік;

     < li>початок реанімаційних процедур;

     3. конкретне розташування пошкодженого басейну;
     4. параметри психоемоційного стану хворого з періоду розвиток хвороби.
     

     Симптоми ішемічного інсульту

     Пам’ятайте, що саме симптоми виявлені вчасно та медична допомога на їх основі, що стане передумовою мінімальних негативних наслідків або навіть порятунку життя! Огромная роль отводится близким и родственникам пациента. При этом подтвержденный ишемический инсульт становится обязательным поводом для срочной госпитализации.

     • внезапные головные боли;
     • выраженная тошнота или рвота;
     • путанность мыслей, нарушенной сознание, внезапная заторможенность;
     • уменьшение чувствительности в конечностях и других участках тела;
     • ограничение или потеря функций: голосовых, двигательных, зрительных и прочих.

     После прибытия врача выполняются ряд несложных тестов для подтверждения диагноза. На случай комы применяется проба «шкалы комы Глазго». Выполняют контрольное измерение артериального давления, при этом у большинства пациентов этот параметр существенно превышает норму. Чтобы исключить патологию сердца, выполняют электрокардиограмму.

     При подтверждении нарушения мозгового кровообращения пациента срочно госпитализируют для выполнения экстренных терапевтических процедур. В условиях неврологического стационара специалисты уточнят симптомы, чтобы исключить ряд патологий, «имитирующих» инсульт: инфаркт миокарда, эпилепсию, аспирационную пневмонию, почечную недостаточность, обширные кровотечения, сердечную недостаточность.

     Хорошие результаты для задач диагностики предоставляет компьютерная томограмма. При помощи диагностической процедуры происходит визуализация очага поражения и определяют конкретный вид инсульта. Также используют прочие виды исследований, осуществляют диагностический забор крови.

     

     Основные причины патологии

     Стоит отметить возможную неявность причин инсульта во многих клинических случаях. Как правило, неопределенными причины являются среди пациентов в возрасте до 50 лет. Более того, бесстрастная статистика говорит, что в 40% случаев нарушений мозгового кровообращения у лиц в молодом возрасте протекает без явных причин. Однако в медицинской практике разработаны несколько классификаций факторов, которые могут вызвать грозное заболевание.

     • Неконтролируемые факторы. На такие состояния, как возраст, наследственную (генетическую) предрасположенность, общую экологическую ситуацию и пол пациент повлиять не в состоянии. Учитывая «накопительный» характер заболеваний сосудов, просвет которых может снижаться с годами, возраст имеет самое непосредственное отношение к риску возникновения нарушения мозгового кровообращения. В частности, риск столкнуться с инсультом у 20-летнего составит вероятность 1/3000 человек, а в почтенном возрасте 84 года и выше — 1/45 человек.
     • Контролируемые факторы. Во многом состояние сосудов, а значит – риск развития опасности зависит от образа жизни, питания и наличия ряда вредных пристрастий. На риск развития патологии влияют:
     1. появление и увеличение атеросклеротических бляшек;
     2. артериальная гипертензия;
     3. недостаточность двигательной активности;
     4. остеохондроз шейного отдела позвоночника;
     5. сахарный диабет;
     6. проблемы с избыточным весом;
     7. вредные пристрастия: злоупотребление алкоголем и неуемное курение;
     8. инфекционные заболевания и использование ряда лекарственных препаратов.

     Читать также: Спорт после инсульта

     Важно! Предотвратить заболевание и во многом снизить неблагоприятные последствия инсульта поможет регулярный контроль над уровнем артериального давления. В медицинской практике оказанное организму внимание позволяет снизить вероятность развития проблем с мозговым кровообращением на 40%.

     Виды ишемического инсульта

     Характерные признаки помогут своевременно выявить ишемию мозга в остром периоде ее возникновения. Становятся заметными следующие неврологические расстройства:

     • выраженная слабость;
     • нарушение речи;
     • снижение чувства равновесия и общей координации;
     • искаженное произношение ряда слов;
     • снижение чувствительности в отдельных участках тела.

     В случае с обширным ишемическим инсультом симптомы включают следующие элементы клинической картины: расстройства зрения, функции глотания, ограничение и нечеткость речи, расстройство концентрации внимания, а также когнитивные нарушения. Конкретная симптоматика будет более выраженной в зависимости от локализации участка поражения головного мозга.

     О лакунарном ишемическом инсульте говорят следующие признаки в анамнезе:

     • эмболией артерий мозга;
     • наличием атеросклеротических новообразований в сосудах;
     • выраженной гипертонией;
     • нормальным или повышенным уровнем холестерина в крови.

     Мнение специалистов о перспективах выздоровления

     Внимательно изучив симптомы и сформировав стратегию лечения, медики очень осторожно дают прогноз. Точную оценку состояния позволяют получить несколько независимых шкал (NIHSS, Рэнкина, Бартеля). Первая из них отображает степень тяжести неврологических поражений на острой стадии заболевания. При этом меньшему количеству набранных баллов соответствует более благополучные перспективы пациента.

     меньше 10 баллов – восстановление пациента в течение года с вероятностью до 70%;

     больше 20 баллов – восстановление пациента в течение года с вероятностью до 16%;

     больше 3-5 баллов – показание для лечения с целью рассасывания тромба в очаге инфаркта;

     больше 25 баллов – противопоказание тромболитической терапии.

     Градация NIHSS характеризует рефлексы, отклик органов чувств, уровня сознания и состояния пациента. Нормальному стоянию или близкому к таковому соответствует минимальная оценка. Если специалисты сформировали малый показатель, велики шансы на полноценную активную жизнь после лечения. Неврологические повреждения различного рода увеличивают результат и ухудшает возможные прогнозы.

     Для определения состояния пострадавшего используют следующие показатели:

     • общий уровень сознания;
     • наличие и качество речевой функции;
     • контроль движения конечностей;
     • мимическая активность лица;
     • глазодвигательные реакции;
     • контроль согласованности движений;
     • характеристики внимания.

     Градация Рэнкина – RS

     Достаточно качественно последствия расстройства мозгового кровообращения описывает модифицированная шкала Рэнкина – RS. Специалистами сформированы несколько степеней оценивания:

     — отсутствие нарушений и расстройств;

     — первая степень, которой соответствует небольшие расстройства дееспособности. Пациент постепенно осваивает все дела, которыми занимался чаще раза в месяц до патологии;

     — вторая степень – больной не нуждается в присмотре постоянное время. Однако его не стоит оставлять одного больше недели;

     — третья степень – пациент может передвигаться самостоятельно. Однако ежедневно необходим контроль над его привычными действиями по дому;

     — четвертая степень – пациент нуждается в постоянном контроле со стороны близких, хотя и передвигается самостоятельно;

     — пятая степень соответствует тяжелому расстройству дееспособности. Пациент не в состоянии себя обслуживать полностью и не может перемещаться.

     

     Медикаментозное воздействие

     Лечение ишемического инсульта включает в себя последовательное выполнение разработанного врачебного алгоритма действий. После проведения диагностических манипуляций и формирования прогнозов приступают к разработке схемы лечения. Основные задачи, которые преследуют специалисты, являются:

     • нормализация мозгового кровообращения;
     • нормализация артериального давления;
     • устранение отечности тканей головного мозга;
     • недопущение гибели нейронов и нервных связей в пенумбре.

     Чтобы осуществить необходимые действия, в острейшем периоде заболевания необходимы следующие препараты:

     — Катоприл, Эналоприл, Рамноприл (ингибиторы ферментов);

     — Дипиридамол, Тиклопидин, Клопидопель, Пентаксифиллин (тромбоцитарные антиагреганты);

     — Нимодипин (антагонисты кальция);

     — средства, регулирующие обменные процессы в структурах мозговой ткани (Инозие-Ф, Рибоксин);

     — Низкомолекулярные декстраны и другие.

     При наличии показаний после тщательной оценки рисков и необходимости может быть показано хирургическое лечение, которое нормализует питание головного мозга. Распространенными операциями являются каротидная эндатерэктомия, стенирование магистральных сосудов (сонных артерий), а также удаление образовавшихся тромбов.

     Что могут сделать близкие

     Если проявляются симптомы острого нарушения кровообращения в структурах головного мозга, лучшая помощь – это уложить пострадавшего на кровать в горизонтальное положение и постараться успокоить. В обязательном порядке необходимо вызвать скорую. Не допускается неконтролируемый прием препаратов во избежание искажения симптоматики. Необходимо избавить пациента от тесной одежды и проветрить помещение. При появлении признаков клинической смерти стоит незамедлительно приступить к кардио-стимулирующим и реанимационным мерам.

     Ишемический инсульт

     Церебральные инсульты представляют собой наиболее частые заболевания головного мозга, с которыми пациентов зрелого и пожилого возраста госпитализируют в Юсуповскую больницу. В клинике неврологии работают профессора и врачи высшей категории. Они обладают необходимыми знаниями и опытом, которые позволяют успешно лечить пациентов с острым ишемическим инсультом. Пациентам обеспечивают полный спектр медицинских услуг: диагностику заболеваний, качественное стационарное лечение и реабилитацию.

     Ишемический мозговой инсульт по частоте значительно превосходит геморрагический инсульт и составляет 70–80% общего числа острых нарушений мозгового кровообращения. Учитывая разнородность этиологии и патогенеза ишемического инсульта, врачи Юсуповской больницы в каждом случае делают всё необходимое для того чтобы установить непосредственную причину и механизм развития острого нарушения мозгового кровообращения, поскольку от этого зависит терапевтическая тактика, а также способы вторичной профилактики повторных инсультов.

     Ишемический мозговой инсульт. Симптомы

     Симптомы ишемического мозгового инсульта зависят от того, по какой артерии головного мозга нарушается кровоток. В 80% случаев ишемические инсульты наблюдаются в системе средней мозговой артерии, а в 20% – в других мозговых сосудах.

     За несколько дней до ишемического инсульта у пациента развивается транзиторная атака. Он предъявляет следующие жалобы:

     • головные боли;
     • слабость;
     • головокружение;
     • помутнение в глазах;
     • преходящее онемение в руке и ноге.

     Эти признаки нарастают, и в один из дней утром нога и рука перестают действовать. Пациент может не терять сознание, но у него появляется «туман» в голове. При наличии этих симптомов необходимо срочно вызвать скорую помощь, позвонить в Юсуповскую больницу и госпитализировать больного в клинику неврологии.

     В некоторых случаях заболевание развивается внезапно, и в остром периоде инсульта он практически не отличается от кровоизлияния в мозг. При развитии паралича правой половины туловища часто отмечается стойкое расстройство речи в виде афазии. При поражениях внутренней капсулы мозга и теменной области коры у пациента развиваются следующие симптомы:

     • анозогнозия (отсутствие критической оценки своего состояния);
     • метаморфопсия (искажённое восприятие формы, размера и цвета предметов);
     • аутоагнозия (расстройство схемы тела) с бредовыми построениями.

     В Юсуповскую больницу часто поступают пациенты, у которых имеется очаг размягчения в результате выключения как подкорковых, так и корковых ветвей средней мозговой артерии. Они не поднимаются с постели, особенно, если развивается ранняя тугоподвижность суставов в парализованной ноге, которая слабо поддаётся лечебному воздействию. С первого дня врачи клиники неврологи начинают проводить комплекс реабилитационных мероприятий, используя инновационные методики восстановления нарушенных неврологических функций и новейшую аппаратуру.

     Читать также: Секс и инсульт

     При окклюзии отдельных ветвей средней мозговой артерии возникают неполные синдромы:

     • моторная афазия (дефекты речи и затруднение в подборе слов) с парезом руки и мимической мускулатуры нижней половины лица на противоположной стороне при окклюзии верхних ветвей;
     • сенсорная афазия (пациент утрачивает способность понимать устную речь) при окклюзии нижних ветвей и другие.

     Диагностика ишемического инсульта

     Врачи Юсуповской больницы для диагностики инсульта используют следующие методы исследования:

     • компьютерную томографию;
     • магнитно-резонансню ангиографию;
     • транскраниальную допплерографию;
     • церебральную ангиографию;
     • электроэнцефалографию;
     • сцинтиграфию;
     • позитронно-эмиссионную томографию.

     Обследование пациентов проводят с использованием современной аппаратуры ведущих мировых производителей. Анализ полученных данных позволяет уточнить характер и локализацию инсультов, изучить сопутствующие им поражения сосудов с высокой частотой и точностью, определить состояние обмена веществ в самом начале ишемического инсульта, что делает лечение в Юсуповской больнице более целенаправленным.

     Ишемический инсульт: симптомы, последствия, лечение

     В лечении инсульта принято выделять недифференцированную и дифференцированную терапию. Недифференцированная терапия не зависит от того, ишемический или геморрагический инсульт. Дифференцированная терапия определяется характером инсульта. В тех случаях, когда не удаётся точно определить тип инсульта, врачи Юсуповской больницы проводят только базисную и недифференцированную терапию.

     Лечение начинают в максимально ранние сроки. Начало терапии в период «терапевтического окна» (3-4 дня от появления первых симптомов) и ранняя реабилитация пациентов помогают неврологам Юсуповской больницы значительно уменьшить летальность и степень инвалидизации больных. Благодаря сочетанию неотложных мер в острейшем периоде инсульта и ранней интенсивной реабилитации только 5–6% больных, перенесших ишемический инсульт и лечившихся в Юсуповской больнице, нуждаются в постоянном уходе.

     Врачи клиники неврологии проводят пациентам с ишемическим инсультом недифференцированную терапию, направленную на поддержание основных жизненно важных функций организма. Она включает в себя:

     • обеспечение адекватного дыхания;
     • поддержание кровообращения;
     • контроль и коррекцию водно-электролитных нарушений;
     • уменьшение отека мозга;
     • профилактику и лечение тромбоэмболии легочной артерии и пневмонии.

     В случаях дыхательной недостаточности или комы у пациентов с инсультом проводят санацию и обеспечивают проходимость дыхательных путей. При недостаточной насыщенности крови кислородом обеспечивают вдыхание через назальный катетер. Если возникают затруднения или остановка дыхания, попадание рвотных масс в верхние дыхательные пути, то проводят эндотрахеальную интубацию с искусственной вентиляцией лёгких.

     При развитии инфаркта миокарда, сердечной недостаточности или аритмии пациентов в клинике неврологии консультирует кардиолог. По его рекомендации проводится дополнительное лечение.

     У большинства пациентов в первые дни ишемического инсульта отмечается артериальная гипертензия. Тактика в отношении повышенного артериального давления в остром периоде ишемического инсульта имеет свои особенности. Их учитывают врачи Юсуповской больницы. В начале инсульта нарушена самостоятельная регуляция мозгового кровотока, поэтому при снижении артериального давления артерии мозга не могут адекватно расшириться, давление, обеспечивающее насыщение ишемизированной ткани, падает, что привести к дополнительной гибели клеток в зоне, так называемой ишемической полутени.

     В первые 7–10 суток после появления симптомов ишемического инсульта неврологи Юсуповской больницы воздерживаются от антигипертензивной терапии. Её проводят только пациентам с систолическим давлением 200 мм ртутного столба и более, диастолическим – 120 мм рт.ст. и более, а также при острой левожелудочковой недостаточности, расслоении остром инфаркте миокарда, грудной аорты. По истечении 7–10 дней осуществляют подбор гипотензивных препаратов с постепенной коррекцией артериального давления.

     Тяжелым осложнением ишемического инсульта является отёк головного мозга. Он приводит к повышению внутричерепного давления, дислокации и сдавлению структур мозга. При нарушении сознания или прогрессировании неврологических нарушений, обусловленном нарастающим отёком мозга, врачи Юсуповской больницы проводят следующие мероприятия:

     • поднимают головной край кровати;
     • ограничивают введение жидкости до 1 литра в сутки.

     Медикаментозная терапия включает внутривенное капельное введение 10% раствора глицерола или 20% раствора маннитола, либо внутривенное введение дексаметазона. Для уменьшения отёка мозга проводят управляемую гипервентиляцию лёгких. При проведении интенсивной терапии обеспечивают нормальный водно-солевой обмен. Для профилактики пневмонии проводят дыхательную гимнастику и раннюю активизацию пациента. Для уменьшения головной боли назначают ненаркотические анальгетики.

     В случаях повторяющейся рвоты и упорной икоты используют метоклопрамид и галоперидол. При психомоторном возбуждении внутривенно или внутримышечно вводят диазепам, галоперидол или внутривенно оксибутират натрия. Пациентам с нарушенным сознанием или психическими расстройствами обеспечивают индивидуально подобранное питание, медперсонал помогает в уходе.

     С целью предупреждения тромбозов глубоких вен конечностей применяют бинтование ног э