Реабілітаційне лікування після інсульту План реабілітації в домашніх умовах після інсульту будь-якого виду Автор статті: Нивеличук Тарас, завідувач відділення…

Реабілітаційне лікування після інсульту

Автор статті: Нівеличук Тарас, завідувач відділення анестезіології та інтенсивної терапії, стаж роботи 8 років. Вища освіта за спеціальністю «Лікувальна справа».

З цієї статті ви дізнаєтеся: що входить у реабілітацію після інсульту в домашніх умовах, як має відбуватися кожен етап відновлення. Що потрібно робити, щоб максимально швидко відновитися.

Всі хворі, які перенесли інсульт, мають порушення у роботі нервової системи. Він може бути незначним (наприклад, затягнута мова або легка слабкість руки та ноги) та важким (повна відсутність рухів, мовлення, сліпота). У будь-якому разі, інсультним хворим після виписки з лікувального закладу має проводитися повноцінна реабілітація в домашніх умовах.

Головне завдання реабілітації – відновлення зруйнованих нервових клітин або забезпечення умов для того, щоб здорові нейрони мозку взяли їхню функцію на себе. По суті людині доводиться знову вчитися сидіти, говорити, ходити, виконувати тонкі маніпуляції. На це витрачаються місяці, роки, а іноді й десятиліття. Без реабілітації пристосуватись до повноцінного життя неможливо. Оскільки постійно знаходиться в лікарні або в реабілітаційному центрі людина не може, в домашніх умовах проводиться основне відновлення.

Принципи цієї статті актуальні для хворих, які перенесли інсульт будь-якого ступеня тяжкості ішемічного або геморагічного типу.

Реабілітація при геморагічному інсульті триває довше, ніж при ішемічному, а у всьому іншому ці реабілітації однакові.

П’ять напрямків реабілітації

1. Загальні заходи щодо догляду за хворим: правильне харчування, гігієнічні процедури, догляд за шкірою та профілактика пролежнів.
2. Відновлення рухів.
3. Відновлення пам’яті.
4. Відновлення мови. медикаментозна терапія.

У цій статті ми розглянемо пункти 2, 3 та 4 – те, чим хворий переважно займається вдома сам. Перший пункт більш актуальний для тих, хто доглядає лежачих хворих, а медикаменти повністю призначає лікар.

Чотири етапи реабілітації

1. Підтримка найважливіших функцій, від яких залежить життя.< /li>
2. Навчання елементарним навичкам самообслуговування.
3. Навчання загальним руховим, мовним та інтелектуальним навичкам, створення умов для їх відновлення (можливість сидіти, пересуватися, ходити).
4. Навчання в виконанні тонких рухів кінцівками, професійних навичок, повноцінної мови та інших здібностей.

Шість загальних принципів реабілітації

Головні поради та правила відновлювального періоду:

1. Ранній початок. Починайте реабілітацію з перших днів перебування в стаціонарі і продовжуйте в домашніх умовах до відновлення втрачених функцій.
2. Систематичність – постійно та регулярно виконуйте комплекс відновлювальних заходів. Наполеглива робота над собою та бажання одужати – ключ до ефективної реабілітації.
3. Послідовність – кожен етап відновлення призначений для певної категорії хворих (при важких інсультах почніть реабілітацію з першого етапу, за більш легких – з одного з наступних). Важливо покроково і своєчасно переходити на новий етап (після досягнення поставленої мети). Використовуйте засоби реабілітації: тростину, ходунки, інвалідний візок, милиці.Кошти реабілітації після інсульту
4. Контроль фахівця. Якою б правильною була реабілітація в домашніх умовах, хворі після інсульту обов’язково повинні спостерігатися у лікаря-невропатолога і займатися з лікарем-реабілітологом. Ці фахівці допоможуть правильно підібрати комплекс реабілітаційних заходів та контролюватимуть ефективність.

Відновлення рухів

Перший напрямок реабілітації після інсульту – відновити рухи. З огляду на те, що парези та паралічі різного ступеня мають 95% інсультних хворих, від цього залежить все. Якщо людина активізується, покращиться кровообіг у всьому організмі, зникнуть загрози виникнення пролежнів, він зможе самостійно забезпечувати елементарні потреби – швидше відновляться і всі інші втрачені можливості.

Загальні правила ЛФК для відновлення рухів після інсульту:

• Комплекс вправ краще узгодити зі спеціалістом (лікар ЛФК, реабілітолог).
• Плавно нарощуйте інтенсивність навантажень з урахуванням фактичних можливостей .
• Поступово ускладнюйте техніку рухових вправ: від простого згинання-розгинання до тонких цілеспрямованих рухів з використанням допоміжних засобів (чітки, еспандери, гімнастична палиця, циркулярні гумки, тренажери, музичні інструменти).Допоміжні засоби для відновлення рухів рук
• Рухи не повинні викликати біль. Якщо вона виникає, зменшуйте навантаження.
• Перед виконанням вправ готуйте м’язи за допомогою масажу, розтирання або зігрівання. у гіпертонусі).
• Уникайте перевтоми. Найкраще виконувати гімнастику два рази на день, тривалістю близько години. ).
• Під час виконання вправ у положенні стоячи або сидячи бажано, щоб хтось із близьких допомагав хворому або контролював його стан. Це дозволить уникнути травм внаслідок можливих падінь.
• Профілактика контрактури – чим довша кінцівка знаходиться в тому самому положенні (зігнута в лікті, коліні), тим сильніше фіксуються м’язи в неправильній позиції. Прокладайте між зігнутими сегментами м’який валик (наприклад, згорнуту в рулон тканину в ліктьову або підколінну ямку). Можна також фіксувати розігнуту кінцівку до твердої поверхні (дощечки) за допомогою пластиру або бинту. Кількість циклів кожної вправи може бути різною: від 2–3 до 10–15, що залежить від фізичних можливостей хворого. Освоївши простішу гімнастику, не припиняйте занять. Виконуйте її перед новими вправами.

Вправи для хворих, які перебувають у лежачому положенні

Елементарна ЛФК в рамках реабілітації в домашніх умовах показана хворим, які перенесли тяжкий ішемічний або геморагічний інсульт . Всі вони змушені перебувають у лежачому положенні, мають грубі односторонні паралічі (підвищення тонусу, згинання руки та ноги).

Підходяща гімнастика може бути такою:

1. Послідовно кожною рукою виконуйте згинально-розгинальні, а після них обертальні (кругові) рухи: пальцями рук (стискання в кулак, розтискання кулака), кистями у зап’ястях , передпліччям у ліктях, всією рукою у плечі. Виконайте аналогічні рухи кожним відділом та суглобом ноги (пальці стопи, гомілковостоп, коліно, тазостегновий суглоб).
2. Вправи з рушником. Підвісьте рушник над ліжком, захопіть його пензлем, виконуйте будь-які рухи цією рукою (з рушником): згинайте в лікті лежачи на спині, відводьте убік із положення на боці. суглобах, поставивши стопи на ліжко. Обхопіть гомілки кистями вище гомілковостопних суглобів. Допомагаючи руками, згинайте-розгинайте ногу в коліні, не відриваючи стопу від ліжка, щоб вона по ній ковзала. — Розширення об’єму рухів руками, зміцнення м’язів спини, їх підготовка до ходьби:
   
   1. Сядьте на край ліжка, спустіть ноги. Розставивши руки, схопите кистями за її край. Прогніть у спині, одночасно витягуючи тулуб вперед, не відпускаючи рук. При цьому робіть вдих. Розслабляючись, робіть видих. Повторіть близько 10 разів.
   2. Сядьте на ліжко, ноги не опускайте. По черзі піднімайте кожну ногу. Упріться руками в ліжко з боку спини, піднімайте обидві ноги разом. Сидячи, ніг не опускайте, упріться руками в ліжко, відвівши їх за спину. Приводьте лопатки один до одного, випрямляючи плечі. Одночасно закидайте голову назад. Слідкуйте за диханням: приводячи лопатки, робіть вдих, розслабляючись – видих. навичок:
      
      1. Піднімайте маленький предмет з підлоги з положення стоячи (наприклад, монету, сірникову коробку, сірник), натискайте на клавіші інструмента або клавіатури, протиставляйте великий палець усім іншим по черзі.

      < li>Візьміть у кисті еспандери. Стискаючи їх у кулак, одночасно відводьте руки убік, розтискаючи – приводьте до тулуба.

      2. Вправа «ножиці». Стоячи на підлозі, розставте ноги на ширину плечей. Руки витягніть перед собою. Виконуйте послідовне перехрещення рук, переміщуючи їх на протилежний бік. тривалі заняття з відновлення мови (кілька місяців і навіть років) позитивного ефекту може бути. У 30–35% випадків мова повертається спонтанно, а не поступово.

         Рекомендації з відновлення мови:

         1. Щоб хворий зміг говорити, він повинен постійно чути звуки, слова, розгорнуту мову.
         2. Дотримуйтесь принципу послідовних етапів реабілітації. Почніть з вимови окремих звуків, переходьте на склади, прості та складні слова, речення, віршики. Можна допомагати людині, вимовляючи першу частину слова, закінчення якого він вимовляє самостійно.
         3. Прослуховування музики та співи. Буває, що людина після інсульту не може нормально говорити, але здатність до співу збережена. Обов’язково слід пробувати співати. Це швидше відновить промову.
         4. Перед дзеркалом виконуйте вправи для відновлення мімічної мускулатури. Особливо така реабілітація в домашніх умовах актуальна, якщо інсульт проявляється перекошеністю обличчя:
         • обкалюйте зуби;
         • Згортайте і витягуйте губи у вигляді трубочки;
         • відкриваючи рот, максимально вперед висувайте язик;
         • по черзі прикусуйте верхню і нижню губу;
         • облизуйте язиком губи по колу спочатку в одну, потім в іншу сторону;
         • підтягуйте куточки рота догори, ніби посміхаючись.

         Читати також: Терміни ішемічного інсульту

         Відновлення пам’яті та інтелекту

         Реабілітацію інтелектуальних здібностей бажано розпочинати її ще під час перебування у лікарні після стабілізації загального стану. Але перевантажувати головний мозок не варто.

         Функціональному відновленню пам’яті має передувати медикаментозна підтримка уражених інсультом нервових клітин. Внутрішньовенно вводяться препарати (Актовегін, Тіоцетам, Пірацетам, Кавінтон, Кортексин) або приймаються як таблетки. Їхні лікувальні ефекти реалізуються дуже повільно, що потребує тривалого прийому (3–6 місяців). Курси такої терапії обов’язково повторити за 2-3 місяці.

         Препарати, які допомагають у відновленні пам’яті

         Безпосередні реабілітаційні заходи щодо відновлення пам’яті:

         • Здатність до запам’ятовування швидше відновлюється, якщо людина може говорити, бачити, добре чує, і адекватна поведінці.
         • Тренування здібності до запам’ятовування: прослуховування та повторення цифр, слів, віршів. Спочатку досягніть короткочасного запам’ятовування (повторення можливе відразу після прослуховування інформації). Його терміни поступово подовжуватимуться – на прохання порахувати хворий самостійно вимовлятиме цифри. Це свідчить про ефективність реабілітації.
         • Розглядайте картинки, відео, згадуючи та вимовляючи назви всього, що зображено.
         • Грайте настільні ігри.

         Реабілітаційні заходи щодо відновлення пам’яті

         Від чого залежать терміни реабілітації та прогноз

         Заходи, спрямовані на відновлення функцій нервової системи після інсульту в домашніх умовах – це важливий елемент реабілітаційного періоду:
         

         • Близько 70% хворих, виконуючи їх, досягають очікуваних результатів (відновлюються настільки, наскільки це можливо взагалі).
         • У 15–20% ефективність реабілітації перевищує очікувану за термінами та функціональними можливостями.
         • 10–15% пацієнтів не вдається досягти очікуваного відновлення.
         • Відсутність реабілітації в домашніх умовах – причина глибокої інвалідності після інсульту 75%.

         Прогноз та терміни відновлення відображені в таблиці:

         Реаб аботація після перенесеного інсульту: терпіння, розуміння і послух!

         Кожна людина, яка пережила інсульт, повинна розуміти: їй дано другий шанс. І він повинен зробити все, щоб максимально відновитися – як у фізичному, так і психологічному сенсі.

         Завдання близьких людей і, звичайно, професійних лікарів – допомогти в цьому. Але не варто розраховувати на блискавичний результат: реабілітація після інсульту може забрати чимало часу. Однак, якщо дотримуватись вимог медиків та зберігати оптимістичний настрій, шанси на відновлення хворого будуть великі.

         Геморагічний або ішемічний – ось, у чому питання

         При інсульті відбувається різке кисневе голодування та загибель клітин головного мозку Через це частина його функцій або порушується або стає недоступною. Згідно зі статистикою, на часткове відновлення можуть розраховувати до 70% інвалідів, які перенесли інсульт. Багато що залежить від того, який саме різновид хвороби має місце.

         Почнемо з найважчої форми – геморагічного інсульту. У разі відбувається розрив судини, і кров потрапляє у мозок людини. Відомо, що люди, які постраждали від нього, стикаються з найсерйознішими проблемами. Летальний результат після такого порушення – явище надзвичайно поширене. Але навіть якщо людина вижила, критичний стан мозку не дає їй повернутися до колишнього стану. Повне відновлення при цьому неможливе, проте необхідно боротися хоча б за часткове покращення якості життя.

         Набагато простіше та успішніше протікає лікування та реабілітація хворого після інсульту ішемічного. Він супроводжується загибеллю нейронів і порушенням функцій лише тій частині ЦНС, у якій розвинулася недуга. Якщо уражена невелика площа мозку, повне відновлення після інсульту може тривати від 2-3 місяців до кількох років.

         Тимчасовий діапазон великий: з одного боку, він залежатиме від ступеня поразки та локалізації інсульту, з іншого – від своєчасності та якості проведених відновлювальних робіт. На останньому пункті зупинимося докладніше.

         Найголовніше, що можуть зробити родичі людини, яка мала порушення кровообігу головного мозку, – це викликати Швидку допомогу. Зверніть увагу на перші симптоми недуги:

         • слабкість, оніміння і навіть параліч м’язів;
         • різно початі проблеми з мовою;
         • зниження гостроти зору;

         li>

         • втрата рівноваги аж до падіння;
         • гострий головний біль.

         Якщо хоча б дві з перелічених ознак мають місце – терміново телефонуйте на номер 03 ! І готуйтеся до кропіткої праці, пов’язаної з поверненням рідної людини до нормального життя. Адже інсульт і відновлення після нього дуже складна, але важлива тема. З її азами повинен бути знайомий кожен, у кого в сім’ї є родичі старше 40 років, тому що саме з цього віку шанси стати жертвою ішемічної або геморагічної форм хвороби з кожним роком збільшуються. Все починається з лікарняної палати /h2>
         Програма відновлення після інсульту поділяється на кілька етапів. Перший стартує ще у лікарняній палаті. Адже починати роботу з порятунку та повернення людини до нормального життя потрібно якнайшвидше.

         Отже, щоб обмежити осередок ураження та зберегти максимальну кількість здорових клітин, лікар призначає спеціальні ліки. Вони призначені для реабілітації хворих після інсульту та діляться на дві основні групи:

         • діуретики: допомагають усунути набряк навколо уражених м’яких тканин;
         • нейропротектори: захищають клітини мозку від негативних факторів;
         • антигіпертензивні засоби: дозволяють контролювати тиск;
         • препарати для покращення нервово-м’язової провідності;
         • вітаміни групи В.

         
         

         На всякий случай понаблюдайте за собой: как показывает статистика, многие россияне находится в зоне риска из-за неправильного образа жизни.

         Каждый метод в приоритете

         Но вернёмся к пострадавшим от инсульта. Пока пациент находится в больнице, он окружён вниманием профессионалов. Медицинская реабилитация в наше время достигла определённых высот и позволяет добиться хороших результатов. Так, существуют эффективные методы восстановления, которые рекомендованы практически всем «инсультникам». Они являются фундаментальными в реабилитационный период:

         • массаж;
         • лечебная физкультура;
         • восстановление речи и памяти;
         • психологическая и социальная реабилитация.

         Кроме того, каждый человек, переживший однажды инсульт, навсегда попадает в зону риска. Ведь вероятность повторного нарушения кровообращения у такой категории пациентов очень высока. Поэтому необходимо принимать комплекс мер по профилактике отсроченных осложнений. Среди них – регулярное измерение кровяного давления, контроль уровня сахара, полный отказ от курения и алкоголя, умеренные физические нагрузки.

         Вернуть радость движения

         Восстановление двигательных функций начинается ещё в больничной палате. Объём работ зависит от степени тяжести болезни. Для начала возьмём ишемическую форму болезни. Сразу же после того, как к пациенту возвращается сознание, ему назначают массаж и протирание груди камфорным спиртом, регулярные переворачивания, а также движения конечностями, которые осуществляются пассивным способом – то есть, с помощью медицинской сестры. Комплекс данных мер заставит мышцы «работать», чтобы они не атрофировались.

         Пациенту и его родным нужно понимать, что восстанавливаться придётся постепенно. Особенно эффективное средство на первых порах реабилитации – это лечение положением. Медсёстры укладывают пациента определённым образом, чтобы обеспечить отток крови и лимфы в конечностях.

         Кроме того, в стенах больницы больной неоднократно проходит процедуры электрофореза и массажа, а также курс лечебной физкультуры. Если степень поражения мозга невелика, то уже через несколько дней пациенту разрешат не только вставать с кровати, но и передвигаться с помощью ходунков по палате. Уже на третий день пациенту назначают дыхательную гимнастику, а также просят его хорошенько прокашляться.

         На пятый день больному разрешается сидеть в постели, а также совершать ряд несложных упражнений. Среди них – вращение кистями и стопами, потягивание носков и пяток.

         Другое дело – геморрагический инсульт и реабилитация после него, ведь она занимает очень много времени. В данной ситуации возникает высокий риск образования пролежней и глубокой атрофии мышц. Поэтому больного нужно регулярно переворачивать с бока на бок, со спины на живот – и обратно. Ни один врач не даст стопроцентной гарантии, что пациент, переживший геморрагический инсульт, сможет ходить. Но необходимо приложить все усилия, чтобы хоть ненамного приблизиться к цели.

         Читать также: Домашняя реабилитация после инсульта

         Борьба за речь

         Если в результате инсульта были затронуты центры мозга, отвечающие за речь, то человека придётся заново учить разговаривать. Диапазон возможных последствий довольно широк: от невнятной дикции, характерной при небольших поражениях, до практически полной неспособности выговаривать звуки. И здесь очень важно не упустить момент. Чем раньше начать восстановительный процесс, тем лучше будет результат. Как показывает практика, максимального прогресса удаётся достичь за первый год активной работы. Затем процесс восстановления существенно замедляется.

         Какова же методика восстановления после инсульта, если имеется в виду речевой аппарат? Приступать к занятиям по его нормализации следует только с разрешения специалиста. С одной стороны, близкие люди пациента должны с пониманием относиться к его недугу, как можно чаще вовлекать его в беседу, задавать вопросы, да и просто делиться последними новостями. Ни в коем случае не оставляйте больного без ответа, если он что-то спрашивает, пусть и невнятно.

         С другой стороны, не стоит рассчитывать на одно лишь «чудодейственное общение». Существуют методы реабилитации после инсульта, рассчитанные именно на восстановление речевого аппарата. Вот некоторые их элементы:

         • специальные упражнения, активно задействующие губы и язык;
         • чтение вслух карточек с буквами и слогами;
         • музыкотерапия и пение;
         • скороговорки.

         Возвращение в социум

         Ещё один аспект работы с пациентом и его семьёй – социальная реабилитация. В идеале её начинают сразу же после госпитализации человека. В первую очередь, врачи должны честно рассказать о создавшейся ситуации, а также продемонстрировать мероприятия по уходу за больным, чтобы домочадцы смогли повторить их после выписки.

         Кроме того, доктор обязательно должен упомянуть, что многие люди, которые перенесли инсульт в разном возрасте, смогли вернуться к нормальной жизни и профессиональной деятельности.

         Соцреабилитация также подразумевает под собой следующие методы:

         • индивидуальная психотерапия;
         • аутогенная тренировка;
         • групповые занятия;
         • семейная терапия.

         Каждый курс – это очередной шаг на пути к успеху. И ни в коем случае нельзя пренебрегать ни одним из них, как бы тяжело не было.

         Дома и стены лечат

         Рано или поздно наступает время, когда пациента выписывают из больницы. Но это вовсе не значит, что общение с врачами закончилось! Напротив, программа реабилитации после инсульта подразумевает регулярные визиты в поликлинику по месту жительства. Здесь больной посещает физиотерапевтические процедуры, психотерапевта, логопеда и кабинет массажа.

         Однако и дома работа по возвращению человека к нормальной жизни не заканчивается. И перед тем, как забрать пациента из больницы, родственники должны разобраться, какой должна быть в случае инсульта реабилитация в домашних условиях. Ведь от того, насколько правильно и комфортно будет обустроен быт больного, зависит успех всей восстановительной кампании.

         Действительно, родным пациента придётся подстроить свою жизнь под нужды больного. Это имеет первоочередное значение для психологической реабилитации после инсульта. Вот некоторые «лайфхаки», которые придут на помощь.
         • Составьте распорядок дня. План должен включать: время приёма назначенных медикаментов, чередование сна и бодрствования, режим питания (не меньше 5 раз в сутки), регулярные занятия и упражнения.
         • Установите в комнате пациента кровать шириной не менее 120 см. Матрас должен быть умеренно жесткий, пружинный и ни в коем случае не поролоновый.
         • Колокольчик. Его можно закрепить у кровати больного, чтобы он мог в любой момент вызвать родственников или сиделку.
         • Мебель. Она должна быть без острых углов. Дело в том, что больные, которые могут стоять и ходить, иногда рискуют упасть и удариться головой об опасный выступ.
         • Обеспечьте в помещении доступ свежего воздуха, благоприятный температурный режим (+20 градусов Цельсия), а также оптимальный уровень влажности.

         И не забывайте лечить… добротой! Разговаривайте с больным ласково, проявляйте терпение и великодушие. Помните, что очень часто после инсульта у людей портится характер. Они могут быть беспричинно нервными, вспыльчивыми, раздражительными. Но всё это – последствия нарушения мозгового кровообращения.

         За путёвкой в здравницу

         После инсульта реабилитация становится неотъемлемой частью жизни пациента и его семьи. Значимую роль в этом процессе являются поездки в санатории и пансионаты. Решение о том, выдавать направление или нет, принимает врач. Он оценивает состояние на данный момент, взвешивает все риски, выдаёт специальную форму N 070/у 04, которую необходимо предъявить сотрудникам местной социальной службы.

         Кроме того, чтобы после инсульта реабилитация проходила в специализированной здравнице, необходимо написать заявление и собрать следующие документы:

         • паспорт;
         • заверенная справка из Пенсионного фонда;
         • регистрация заявления и постановка на учёт в РУСЗН.

         Лечение в санаториях рекомендовано пациентам, не утратившим двигательную активность. Кроме того, из текущего диагноза должно быть полностью исключено острое течение заболевания. Льготное направление выдаётся раз в три года. Но при наличии средств каждый человек может посещать санаторий или реабилитационный центр практически неограниченное количество раз.

         А теперь – о меркантильном. Стоимость реабилитации после инсульта может съедать существенную часть бюджета. Сколько именно? Ответить на этот вопрос сложно, ведь он напрямую связан со степенью тяжести недуга. Но, какой бы ни оказалась итоговая сума, не стоит сожалеть о потраченных деньгах: главное, чтобы жизнь после инсульта была максимально полноценной и продолжительной.

         Реабилитация после инсульта: возможно ли восстановление в домашних условиях

         Инсульт! Это заболевание становится, к сожалению, всё моложе и остаётся одним из самых опасных, ведь его итог может сделать человека инвалидом или даже привести к смерти. При инсульте нарушается кровообращение мозга, сопровождающееся изменениями его структуры и утратой очаговых или даже общих функций. Когда такое происходит на протяжении 24 часов и более, то, как правило, наступает летальный исход.

         Если больному успевают оказать первую помощь, есть шансы на выздоровление. Инсульт никогда не проходит бесследно, а степень тяжести последствий напрямую зависит от локализации очага заболевания и от того, насколько обширно поражение мозга. В любом случае даже после выписки пострадавшего из больницы ему необходима довольно длительная реабилитация после инсульта в домашних условиях.

         Симптомы наступления инсульта

         Очень важно знать и помнить о первых признаках заболевания, чтобы вовремя распознать его наступление как у близкого человека, так и у постороннего, и немедленно вызвать бригаду скорой помощи. Как правило, это:

         • потеря координации;
         • паралич рук и ног, наступающий обычно в одной стороне тела;
         • повышенная или пониженная чувствительность к боли;
         • мурашки по всему телу;
         • расстройство речи, её затруднённость и бессвязность;
         • неестественная мимика;
         • потеря зрения;
         • нарушение памяти;
         • невозможность воспринимать и осознавать происходящее вокруг;
         • головная боль и головокружение;
         • тошнота и рвота;
         • нервное перевозбуждение.

         Если случилось наблюдать у кого-то хотя бы некоторые из этих симптомов, нельзя откладывать срочный вызов медиков, ведь счёт идёт на часы, даже на минуты. В случае быстрой реакции и вовремя произведённых реанимационных мероприятий у больного есть шанс на выздоровление.

         

         Кто в группе риска?

         Случается, конечно, и такое, что здоровый, казалось бы, человек, ведущий правильный образ жизни, вдруг оказывается на больничной койке с диагнозом «инсульт». Это всё-таки исключение из правил. Такие случаи крайне редки. Чаще всего кровоснабжение мозга бывает нарушено у следующих групп людей.

         • Люди преклонного возраста. Особенно тяжело переносят инсульт те, кому уже за 70 лет. Им гораздо труднее восстановиться, и, как это ни печально, не всегда удаётся пережить приступ.
         • Люди, имеющие лишний вес, наличие которого, безусловно, ведёт к недостаточному кровоснабжению мозга.
         • Лица, злоупотребляющие спиртными напитками. О том, что алкоголь – это яд, поражающий прежде всего клетки мозга, сказано уже немало, но нелишне будет и повторить.
         • Граждане с никотиновой зависимостью.
         • Употребляющие наркотические вещества.
         • Люди, ведущие малоподвижный образ жизни, редко бывающие на свежем воздухе.

         Проще говоря, больше всех рискуют своим здоровьем граждане, имеющие вредные привычки и отказавшиеся от спорта в пользу обильных застолий. Кстати, именно они с возрастом имеют самые весомые шансы пострадать от инсульта.

         Читать также: Массажист после инсульта на дому

         Что происходит во время приступа?

         Головной мозг взрослого человека весит около 1400 г, то есть приблизительно лишь 2% от всей массы тела. При этом он поглощает пятую часть всего вдыхаемого кислорода и почти столько же глюкозы, которая поступает в организм с пищей. Инсульт наступает в результате нарушения работы сосудистой системы. Ишемия (малокровие), возникшая из-за спазма сосуда или попавшего туда сгустка крови и длящаяся дольше 5 минут, даже если она местная, способна вызвать в мозге необратимые поражения нервных клеток. Также причиной для удара может послужить и разрыв сосуда. Тогда случается излияние крови в мозг.

         В момент удара происходит гибель какого-то количества клеток мозга и частичное повреждение других. Из-за отёков и разрушения тканей в первый период очаги поражения весьма значительны. Через несколько недель, благодаря вовремя оказанной помощи и при должном уходе, повреждённые участки постепенно сокращаются. Пациента можно и нужно настраивать на восстановление после инсульта в домашних условиях, поддерживая его морально и готовя к кропотливой работе.

         

         Каковы шансы?

         Близкие и родственники переживших инсульт непременно хотят знать, принесут ли их усилия желаемый результат, удастся ли восстановить утраченную дееспособность, а если удастся, то в какой срок?

         Конечно, в ситуации, когда поражение мозга обширно, выздоровление не всегда может быть полным. На него уходят месяцы и даже годы. Когда в результате приступа наблюдаются изменения в структуре важных отделов мозга, в частности нервного стволового пучка, в большинстве случаев медики оказываются бессильны спасти пациента и вынуждены в итоге констатировать смерть. Так же сложно бывает помочь человеку, имеющему тяжёлые хронические заболевания или общее нездоровое состояние, обусловленное наличием вредных привычек. Кроме того, необходимо помнить, что если с момента спазма, судороги или закупорки сосуда тромбом первая помощь не была оказана в ближайшие три часа, то вероятность благополучного исхода становится минимальной.

         И всё же, если человека постигло такое несчастье как инсульт, реабилитация в домашних условиях возможна. Статистика говорит следующее. Инсульт на фоне ишемии лучше поддаётся лечению, чем геморрагия. Он имеет не такие тяжёлые последствия, но и случается гораздо чаще.

         Первая стадия восстановления

         При одностороннем инсульте, когда поражена только одна зона коры головного мозга, дееспособность больного бывает утрачена лишь частично. Человек может потерять зрение или способность ориентироваться. Правосторонний или левосторонний парез – это самое частое явление после одностороннего инсульта.

         В такой ситуации происходит потеря двигательных функций конечностей стороны тела. Для возвращения способности двигаться приходится потратить 3-6 месяцев и более.

         На начальной стадии лечения важно стабилизировать состояние организма пациента в целом. Когда самые первые и острые последствия удара останутся позади, человека обычно забирают из больницы родственники, чтобы продолжить лечение дома. Там ему обеспечивают постоянный уход и поддерживают в состоянии психологического комфорта. Его подготавливают к специальной восстанавливающей программе, в которой больной должен будет принимать непосредственное участие, добросовестно и регулярно выполняя все упражнения, направленные на возвращение его к полноценной жизни.

         Естественно, дома продолжается и медикаментозное лечение, которое назначит лечащий врач. Самому больному и его близким придётся научиться выполнять много новых вещей, не затягивая слишком стадию покоя. Это означает следующее.

         • К окончанию первых трёх месяцев после перенесённого инсульта человек должен научиться самостоятельно принимать сидячее положение и уже пытаться вставать.
         • Пострадавшему необходимо выполнять упражнения, разрабатывающие атрофированные конечности.
         • Вполне реально при систематических занятиях научиться снова сохранять баланс, координируя свои движения.
         • Родственники, в свою очередь, должны помогать больному, поддерживая его физически, пока он не в состоянии заниматься сам. Хорошие результаты могут принести сгибания и разгибания конечностей, круговые движения ими. Это позволит сохранить и пробудить мышечную память.
         • Человека нужно обеспечить необходимыми подручными средствами в виде трости или ходунков.
         • Хорошо, если кто-то из родных владеет техникой лечебного массажа. В противном случае придётся обращаться к опытному специалисту.
         • При речевых расстройствах важно заниматься с больным по программе, подготовленной логопедом.
         • Каждые 2-3 часа, пока человек ещё не в состоянии двигаться самостоятельно, очень важно переворачивать его в постели во избежание появления пролежней.
         • Неоспоримую пользу принесёт реабилитационный курс ЛФК.

         Говоря о нововведениях в жизни всех членов семьи, нужно помнить, что даже обстановка в доме должна измениться, чтобы стимулировать человека двигаться. Так, например, когда к больному вернулась способность стоять на ногах, следует немедленно оборудовать место его нахождения удобными поручнями. Такие же элементы должны появиться в ванной комнате и туалете. Пол в квартире стоит освободить от всевозможных дорожек и ковров, убрать с него всё, за что человек, передвигающийся с трудом, может запнуться.