Інфаркт міокарда правого шлуночка Інфаркт міокарда правого шлуночка: чим відрізняється і який прогноз? Гострий інфаркт міокарда (ІМ) правого шлуночка (ПЗ)…

Інфаркт міокарда правого шлуночка

Гострий інфаркт міокарда (ІМ) правого шлуночка (ПЗ) без залучення інших відділів серця (ізольована форма) — Досить рідкісне явище серед патологій кардіоваскулярної системи. Найчастіше він виникає одночасно з ІМ лівого шлуночка (ЛШ), і ця умова суттєво погіршує прогноз захворювання.

Головна причина та механізм розвитку ІМ ПЗ така сама, як і у інфаркту іншої локалізації – атеросклероз, оклюзія просвіту судини тромбом або бляшкою, що розрісся, і некроз ішемізованої тканини.

Це захворювання є проблематичним для діагностики, оскільки відрізняється симптоматикою від класичних проявів інфаркту, а також вимагає акуратного та зваженого призначення терапії.

Особливості інфаркту правого шлуночка: анатомія та фізіологія процесу

Правий шлуночок (ПЖ) — це камера серця з тонкою стінкою, яка через легеневі артерії виштовхує венозну, збіднену киснем кров у легені. ПЖ внаслідок цього працює в умовах гіпоксії та низького тиску. Він кровопостачається і в систолу, і діастолу, а здатність витягувати кисень зростає при стресі. Всі ці фактори роблять ПЖ стійкішим до розвитку інфаркту міокарда, порівняно з лівим шлуночком. Тим не менш, він не захищений від негативного впливу атеросклерозу.

Ізольований ІМ виникає, коли тромбуються або критично звужуються термінальні (кінцеві) гілочки правої вінцевої артерії. Великовогнищевий інфаркт міокарда лівого шлуночка може переходити на ПЖ, при цьому уражається вся задня стінка серця. Це часто є причиною виникнення гастралгічної клініки ГІМ, характерним болем у животі, блюванням та нудотою.

При порушенні живлення міокарда ПЗ, змінюються умови роботи провідної системи серця (її вузлів, що генерують електричні імпульси), що неминуче призводить до розвитку аритмії, з особливо небезпечними формами – фібриляцією передсердь, синусовою брадикардією та атріовентрикулярною блокадою.
< h2>Відмінності в клінічній картині та діагностичному процесі від інших форм

Інфаркт правого шлуночка трапляється приблизно у 30% пацієнтів з нижньозаднім (діафрагмальним) ІМ ЛШ. Ізольований ІМ ПЗ зустрічається значно рідше, лише у 10%.

При зниженні скоротливості ПЗ через його некрозу, наростають симптоми гострої правошлуночкової серцевої недостатності. Це головна риса ІМ ПЗ, що відрізняє його від лівостороннього ІМ – відсутність застою крові та накопичення рідини в малому колі кровообігу (легких) та низький тиск.

Інфаркт правого шлуночка на ЕКГ — це підйом сегмента ST у нижніх грудних відведеннях (V3R та V4R) вище за ізолінію, який повинен оцінюватися у всіх пацієнтів з ГІМ та стенокардією. Також золотим стандартом залишається вимірювання вмісту серцевих ферментів та факторів некрозу міокарда у сироватці крові.

Основні клінічні ознаки ІМ ПЗ:

• Набухання яремних (шийних) вен на вдиху. У здорової людини
• Низький артеріальний тиск, який проявляється слабкістю, запамороченням, нудотою.
• Збільшення печінки. Її капсула розтягується підвищеним об’ємом крові, що проходить через неї, і викликає біль, наприклад, як при бігу або інтенсивному навантаженні.
• Накопичення рідини в черевній порожнині. від кісточок до живота, які, при прогресуванні ІМ, перетворюються на анасарку (набряк всього тіла).
• Перебої в роботі серця при ураженні провідної системи. Симптоматика відрізняється від зниження ЧСС і запаморочення до втрати свідомості внаслідок фібриляції передсердь.
• Болі в серці з іррадіацією, характерні для інфаркту в цілому також виникають при ІМ ПЗ. Однак у певних умовах, таких як літній вік, цукровий діабет, симптомів може не бути зовсім (безболева форма). У цих випадках часто виявляють рубцеві зміни на контрольній кардіографії.

Прогноз пацієнта та нюанси реабілітації

Прогноз на здоров’я та життя пацієнта залежить від уміння лікаря розпізнати симптоматику та патологічні зміни на електрокардіограмі поставити діагноз та призначити правильне лікування.

Особливістю ІМ ПЗ є той факт, що нітрати (нітрогліцерин) суворо протипоказані для самостійного прийому та потребують ретельного спостереження пацієнта при призначенні в умовах стаціонару. Морфін також не підходить для знеболювання, і застосовується лише при гострій необхідності, оскільки розширює судини та призводить до зниження артеріального тиску та порушення гемодинаміки.

Основним завданням терапії є помірне зниження навантаження на правий шлуночок, а також контроль ЧСС, ритмічності серцевих скорочень та регуляція низького артеріального тиску шляхом внутрішньовенного краплинного введення фізрозчину та інших препаратів, що відновлюють недостатній об’єм крові (реополіглюкін, реосорбілакт). >

Процес лікування контролюється за допомогою ЕхоКГ та ЕКГ. Для пацієнта важливо зберігати спокій, оскільки зайві рухи, навіть такі, як перехід із горизонтального положення у вертикальне під час вставання з ліжка, навантажують серце і можуть призвести до погіршення стану.

Ще одним нюансом відновлення після перенесеного інфаркту є перевага медикаментозного лікування, оскільки інвазивні втручання та дослідження можуть дестабілізувати роботу серцево-судинної системи хворого. При своєчасному призначенні тромболітиків операція може не знадобитися.

Наслідком трансмурального інфаркту правого шлуночка часто є аритмія, яка потребує контролю у відновлювальному періоді, регулярного проведення електрокардіографії та призначення антиаритмічних препаратів.

Клініка інфаркту міокарда правого шлуночка може характеризуватись нетиповою для ІМ симптоматикою, тому потребує уважного відношення з боку як лікаря, так і самого хворого. Гострий та постінфарктний періоди повинні протікати найбільш щадно, враховуючи схильність до дестабілізації артеріального тиску.

Рекомендації по постінфарктному періоду включають регулярний електрокардіографічний контроль, корекція способу життя та прийом препаратів, що регулюють ритм серця.

Для підготовки матеріалу використовувалися такі джерела інформації.

Читати також: Інфаркт визначення міокарда

Як проявляється інфаркт правого шлуночка

Ізольований інфаркт у правому шлуночку зустрічається рідко, його розвиток зазвичай є поширенням ураження задньої стінки лівого шлуночка. Клінічні прояви пов’язані зі слабкістю викиду крові в легеневу артерію та застійними процесами в організмі. Збільшується печінка, наростає набряклість кінцівок, падає артеріальний тиск. При приєднанні правошлуночкової недостатності прогноз для одужання погіршується.

Читайте у цій статті

Симптоми інфаркту правого шлуночка

Виникненню правошлуночкового некрозу міокарда може сприяти патологічний процес, який посилює навантаження на праву половину серця, тобто склеротичні зміни у легенях, вади розвитку, бронхіт та бронхіальну астму.

Гострий біль у серці або тривалий напад стенокардії, загальна слабкість, холодний піт, підвищення активності специфічних ферментів (тропоніну, міоглобіну, креатинфосфокінази та інших), а також типові ЕКГ-ознаки не залежать від локалізації ураження. При інфаркті правого шлуночка вони можуть бути повністю або частково, але буває і безсимптомний варіант хвороби.

Особливістю такої локалізації є:

• Набухання вен шиї, більше на вдиху. В нормі вдих викликає приплив крові до правого шлуночка — і ударний обсяг зростає, повністю звільняючи його порожнину. Відня при цьому спадають. При інфаркті об’єм крові, що викидається серцем, знижується, що призводить до переповнення венозної мережі.
• Збільшення печінки на тлі болю в правому підребер’ї. кров у них надходить у зменшеній кількості.
• Низький артеріальний тиск пов’язаний з невеликим об’ємом крові, що приходить у ліве передсердя, а потім у шлуночок та аорту.
• Формування блокад проведення імпульсів та уповільнення пульсу відбувається через закупорку правої коронарної артерії, що живить синусовий вузол.
• Парадоксальне падіння систолічного тиску крові на вдиху.

Рекомендуємо прочитати статтю про біль при інфаркті міокарда. З неї ви дізнаєтеся про причини інфаркту міокарда та можливі види больових відчуттів, клінічні форми патології, відмінності болю при інфаркті та стенокардії.

А тут докладніше про блокаду ніжок пучка Гіса.

Чи допоможе Нітрогліцерин?

Препарати з групи нітратів, які використовують при лікуванні інфаркту міокарда, мають здатність розширювати периферичні судини та знижувати переднавантаження на правий шлуночок.

Тож виявлення або підозра на інфаркт правого шлуночка є абсолютним протипоказанням до використання будь-яких засобів, що знижують судинний тонус та артеріальний тиск:

Діагностика гострого нападу

Тріадою ознак, які притаманні правошлуночковому інфаркту вважають: гіпотонію, підвищення обсягу шийних вен і те, що при прослуховуванні легень немає хрипів.

Дані обстеження допомагають виявити такі порушення:

• ЕКГ – ST вище ізолінії у V4R, зубець Q у V1-3, порушення ритму у вигляді фібриляції передсердь або блокади. Зміни можуть обмежуватися зміщенням Т у правих грудних відведеннях.
• ЕхоКГ – підвищений тиск у правому передсерді, порожнина шлуночка розширена, рухливість стінки, на якій є зона некрозу, знижена. Перегородка між шлуночками зміщується до лівого. Нижня порожниста вена ширша, ніж у нормі, в період вдиху недостатньо спадає.
• ФоноКГ – патологічний 3 тон, ритм галопу, систолічний шум. 10 мм рт. ст., систолічний показник тиску крові в системі легеневих та інших центральних артерій в нормі або знижений.

ЕКГ при інфаркті правого шлуночка br />Терапію інфаркту міокарда правого шлуночка потрібно починати зі збільшення величини переднавантаження на серце. Це досягається введенням через крапельницю фізіологічного розчину, поліглюкін, реополіглюкін, колоїдів. Критерієм успішності цього етапу є підвищення тиску в правому передсерді до 15 мм рт. ст.

Судинозвужувальні препарати призначати небезпечно, оскільки вони не можуть ізольовано підвищити тиск в артеріальній мережі, не впливаючи на легеневе коло. Високий тиск у судинах легень створює надмірне навантаження на серце.

При слабкій ефективності медикаментозної терапії призначається балонна пластика коронарних артерій. Тромболітична терапія проводиться Гепарином або його низькомолекулярними аналогами, ферментами.

Розвиток фібриляції передсердь ускладнює правошлуночкову недостатність, тому потрібно домогтися відновлення ритму препаратами або електричною кардіоверсією.

При уповільненні серцевого ритму типу брадикардії підшкірно вводиться Атропін.

Інфаркт міокарда правошлуночкової локалізації найчастіше буває наслідком великого трансмурального ураження. Його розвиток провокує навантаження легеневого кола кровообігу. Типовими ознаками є низький тиск, відсутність хрипів над легенями та переповнення кров’ю шийних вен.

Рекомендуємо прочитати статтю про постінфарктний кардіосклероз. З неї ви дізнаєтеся про причини та симптоми патології, види постінфарктного кардіосклерозу, проведення діагностики, лікування та реабілітації.

А тут докладніше про гіпертрофію міокарда.

Для стабілізації гемодинаміки вводять плазмозамінні розчини та кардіотоніки, нітрати використовувати не рекомендується. Перебіг хвороби тяжкий при комбінованому інфаркті обох шлуночків.

Розпізнати інфаркт міокарда на ЕКГ буває непросто через те, що різні стадії мають різні ознаки та варіанти стрибків зубців. Наприклад, гостра та найгостріша стадія в перші години може бути непомітною. Свої особливості має і локалізація, інфаркт на ЕКГ трансмуральний, q, передній, задній, перенесений, великовогнищевий, бічний.

З’являється постінфарктний кардіосклероз досить часто. Він може бути з аневризмою, ІХС. Розпізнання симптомів та своєчасна діагностика допоможуть урятувати життя, а ЕКГ ознаки – встановити правильний діагноз. Лікування тривале, потрібна реабілітація, можуть бути ускладнення, аж до інвалідності.

Виявлена ​​блокада ніжок пучка Гіса вказує на багато відхилень у роботі міокарда. Вона буває правою та лівою, повна та неповна, гілок, передньої гілки. Чим небезпечна блокада у дорослих та дітей? Які ЕКГ-ознаки та лікування?

Читати також: Масаж при інфаркті міокарда

Хоч і не так часто, але все ж таки після інфаркту трапляється розрив міокарда як ускладнення відновлювального періоду. Причини можуть ховатися у недотриманні рекомендацій лікаря. Показання на ЕКГ допоможуть виявити та відновити стінки серця, його роботу.

Причини виникнення дрібновогнищевого інфаркту міокарда схожі з усіма іншими видами. Досить непросто його діагностувати, гострий на ЕКГ має атипову картину. Наслідки при своєчасному лікуванні та реабілітації набагато легші, ніж при звичайному інфаркті.

Тяжким ускладненням вважається аневризм серця після інфаркту. Прогноз суттєво покращується після операції. Іноді лікування проводиться медикаментозно. Скільки живуть із постінфарктною аневризмою?

Через внутрішні проблеми (пороки, порушення) може бути виявлено навантаження на праве передсердя на ЕКГ. Ознаки підвищеного навантаження виявляються запамороченням, задишкою. У дитини до неї наводять ВВС. Симптоми – підвищена стомлюваність, жовтушність та інші.

Як результат підвищеного навантаження на серце може розвинутись гіпертрофія правого шлуночка, як у дорослих, так і у дітей. Ознаки помітні на ЕКГ. Також може бути гіпертрофія поєднана — правого та лівого шлуночка, правого передсердя та шлуночка. У кожному випадку вирішується індивідуально як лікувати патологію.

Такий симптом, як біль, при інфаркті міокарда є важливим показником. Який буває біль у серці з локалізації, характеру, тривалості? Чи може виникнути головний біль або іррадіюючий? Чи може бути інфаркт без болю?

Особливості інфаркту міокарда правого шлуночка

Поширення інфаркту правого шлуночка відбувається із задньої стінки лівого шлуночка на задню стінку правого, і як результат – уражаються обидві камери. У результаті, як би дивно це не здалося, так формуються основні симптоми саме правошлуночкової недостатності. >

• синоатріальний (синусно-передсердний);
• атріальний;
• атріовезікулярний.

Пошкодження цих вузлів відображаються на роботі серця, викликаючи аритмічні розлади. До факторів, які сприяють виникненню такого інфаркту, можна віднести такі:

некроз правостороннього шлуночка;
• ішемія відділів серця, що знаходяться на правій стороні;
• зміни атеросклеротичного характеру в області правої коронарної артерії через те, що судини закупорюються, починає формуватися ділянка гострої ішемії, яка, якщо не почати її вчасно лікувати, переходить у зону некрозу.

При даному інфаркті можна відстежити певні симптоми, які і повинні викликати підозру на появу патології:

• задишка через нестачу кисню, що надходить у кров;
• тривала, до 15 хвилин, біль у грудній клітці; li>порушення кровопостачання нирок;
• через дефіцит кисню можуть синіти до 2. Діагностика захворювання за допомогою ретельного дослідження (фізикальне та інструментальне), перш ніж ставиться остаточний діагноз.

  Фізикальне обстеження включає огляд, пальпацію та інші заходи, які проводить лікар. Фахівця при цьому цікавлять наступні симптоми:

  1. Чи є у хворого синдром Куссмауля — сильно випинаються вени на шиї, що пов’язано з надмірним накопиченням крові в артеріях та венах. Сильнее всего вены торчат во время вдоха, так как в этот момент имеет значение не только их переполнение кровью, но и давление в грудной клетке.
  2. При пальпации печени и правого подреберья могут проявляться болезненные ощущения, которые появляются из-за острой правожелудочковой недостаточности.
  3. Признаки застоя крови.
  4. Снижение артериального пульса.
  5. Артериальная гипотония, связанная с тем, что понижается систолическая функция правого желудочка.
  6. Синусовая брадикардия, фибрилляция предсердий и AV-блокада.

  Самым эффективным методом считается электрокардиограмма с отведением в зоне груди – она даёт точную информацию для подтверждения или опровержения этого диагноза.

  Провести данную процедуру важно ещё в первые часы проявления инфаркта. Для этого на правую сторону груди пациента накладываются специальные электроды, на которых есть номера с 3 до 6. ЭКГ с отведением позволяет увидеть такие изменения:

  1. Как поражена мышечная ткань. Повышение патологического зубца говорит о некрозе, смещение или выпуклость сегмента ST – повреждении, а изменения зубца Т – ишемии.
  2. Глубину поражения миокарда.
  3. Отведения, в которых были найдены изменения, дают определить расположение и объем инфаркта.
  4. Стадию заболевания.

  Одним из методов диагностики является эхокардиограмма (ЭхоКГ), которая относится к методу УЗИ. С её помощью можно увидеть все функциональные и морфологические изменения сердца и клапанного состава. При проведении процедуры доктор смотрит на следующие структурные изменения:

  • расширился ли правый желудочек;
  • правильно ли двигаются стенки (задняя, боковая и передняя);
  • не снизился ли объём выбрасываемой крови;
  • не появились ли изменения в межжелудочковой перегородке.

  В представленном видеоролике Вы сможете увидеть, как на мониторе отображается инфаркт миокарда правого желудочка, а также на какие признаки нужно обратить внимание.

  Также из методов используется коронароангиография, которая даёт возможность обнаружить стенозы коронарных артерий.

  Возможные осложнения и последствия

  Самое тяжелое осложнение – острая сердечная недостаточность. Существует 4 класса проявления недостаточности со способами их лечения:

  1. 1-й класс – отсутствуют хрипы и «ритм галопа» в лёгких (патологический ІІІ тон сердца). Возникает у 40-50% больных, а смертность при первом классе составляет 10%.
  2. 2-й класс – появляются хрипы на площади менее 50% лёгочных полей или появляется «ритм галопа». 2-м классом болеют 30-40% человек, а уровень смертности – 20%.
  3. 3-й класс – хрипы на 50% площади лёгочных полей совместно с «ритмом галопа». Болеют 10-15% человек, а смертность – 40%.
  4. 4-й класс – появляются симптомы кардиогенного шока (острая левожелудочковая недостаточность крайней тяжести). Переносят это 5-20% пациентов, а смертность достигает до 90%.

  Читать также: Меню при инфаркте миокарда

  Первая помощь при приступе

  При инфаркте помощь надо оказывать как можно быстрее. Все проведенные мероприятия должны быть направлены на купирование боли, организацию для больного условий полного покоя, улучшения кровотока и сократительной деятельности миокарда, предупреждение нарушений ритма сердца, коррекцию электролитного и кислотно-щелочного равновесия, а также предотвращение расширения площади поражения инфарктом.

  Неотложную помощь, в первую очередь, оказывает приехавшая к больному бригада скорой медицинской помощь. Они осуществляют купирование боли, отёка лёгких, гипертонического криза, пароксизмальной тахикардии. Также при необходимости проводятся реанимационные мероприятия – введение адреналина, непрямой массаж сердца и искусственное дыхание.

  После доставки больного в больницу им начинает заниматься специализированная кардиологическая бригада. Она регистрирует ЭКГ, проводит неотложную терапию нарушений ритма сердца, транспортирует в кардиологическое отделение.

  Назначается постельный режим, при котором нельзя поворачиваться на бок. Вводятся обезболивающие препараты внутривенно или внутримышечно, например, 2 мл 50-процентного раствора анальгина, 2 мл 2-процентного раствора папаверина, 1 мл 1-процентного раствора димедрола. Одновременно с антиангинальными лекарствами больному назначаются коронаролитические средства – препараты для расширения сосудов, которые делятся на несколько групп:

  1. К 1-й группе относятся нитраты со спазмолитическим действием, которые могут до определённого уровня уменьшать работу сердца. Делятся на препараты быстрого и пролонгированного действия.
  2. Препараты 2-й группы способны увеличивать коронарный кровоток без существенного повышения потребности миокарда в кислороде.
  3. 3-я группа препаратов обладает коронарорасширяющим действием и может уменьшать потребность миокарда в кислороде.

  Для предупреждения аритмии используют препараты солей калия и поляризующий раствор. А вот лечение кардиогенного шока является задачей трудновыполнимой.

  Также к неотложной помощи относится оксигенотерапия – лечение кислородом. Для этого используют носовые катетеры или маски наркозного аппарата.

  Лечение традиционными способами

  Основное, что стараются сделать при подборе лечения инфаркта миокарда правого желудочка – это устранить гемодинамические последствия:

  • проводится диагностика инфаркта;
  • возобновляется ток крови – реперфузия;
  • снижается нагрузка на сердце;
  • непрекращающееся наблюдение за частотой сердечных сокращений;
  • при помощи препаратов инотропной группы поддерживается необходимый выброс сердца.

  А препараты, которые резко сужают сосуды, не используют вовсе. Всё дело в том, что под действием таких препаратов в лёгочном круге кровообращения резко подскакивает давление, что даёт перенагрузку на и так травмированный желудочек.

  Для терапии заболевания также используется специальный раствор, который восстанавливает объем циркулирующей крови и избавляет от чрезмерно пониженного артериального давления. Вводят раствор постепенно, чтобы видеть изменения гемодинамики пациента. Делается это для достижения центрального венозного давления (15 мм рт. ст.).

  Если это мероприятие ожидаемых результатов не дало, то пытаются повысить силу мышечных сокращений при помощи препаратов – Добутамина и Допамина.

  Если лекарственная терапия не помогла, то прибегают к хирургическому вмешательству. Чаще всего это баллонная ангиопластика (процедура, с помощью которой восстанавливается проходимость в сосудах нижних конечностей).

  Народные средства

  Народные методы не являются панацеей от проблемы. Это всего лишь вспомогательный вариант борьбы с болезнью, и обращение к врачу является обязательным:

  1. Травяной сбор – пустырник, корень валерианы и плоды тмина смешивают и заливают 200 г кипятка. После этого на четверть часа ставят на водяную баню и настаивают ещё 30-35 минут. Отвар процеживают, отжимают и принимают на ночь по одному стакану.
  2. Укроп и липа. Поровну смешиваются плоды укропа, календула, боярышник, цветки липы и солома овса. Получается две чайные ложки смеси, которые заливают 300 г кипятка, ставят в тёплое место на 2-2,5 часа, после этого процеживают и принимают по половине столовой ложки 3 раза в день.
  3. Шишки хмеля, траву валерианы, тысячелистника, кукурузные рыльца и листья мелиссы смешивают в разных количествах (по 20 г). 2 столовые ложки смеси залить одним стаканом кипятка и настоять на водяной бане. Принимается настой утром по половине стакана.

  Постинфарктный период

  После лечения пациенту предстоит очень долгий период реабилитации, в который входят следующие мероприятия:

  В первые дни больному показан строго постельный режим. Садиться можно не ранее, чем на 4-й день, а начинать двигаться – на 7-11. Срок восстановления у каждого индивидуальный, но в среднем около полугода. Крайне важно контролировать артериальное давление.

  Хорошим методом считается санаторно-курортное лечение. Трудоспособным человек вновь становится ориентировочно через 4 месяца после перенесенного приступа. Если возникли осложнения, то человеку присваивается ІІ степень инвалидности.

  Профилактика инфаркта

  Самое главное – это вести здоровый образ жизни, бросить вредные привычки, умеренно заниматься спортом и держать под контролем вес тела. Конечно, важное значение имеет правильное питание. В рацион включаются овощи и зелень, корнеплоды и рыба с мясом. Исключается соленая пища, контролируется давление, уровень сахара и холестерина.

  Если вдруг неожиданно начался приступ, то надо лечь, принять таблетку Аспирина. Также можно выпить Корвалол или Валокордин.

  Если больной пройдёт полностью лечение в больнице с неукоснительным соблюдением всех показаний и инструкций врача, то это даст ему гарантию полнейшего выздоровления, нормализует работу правого желудочка и улучшит само состояние пациента, который перенёс инфаркт рассматриваемого типа.

  Джерела:

  http://cardiograf.com/ibs/nekroz/infarkt-pravogo-zheludochka.html

  Как проявляется инфаркт правого желудочка

  http://serdce.biz/zabolevaniya/ibs/miokarda/infarkt-miokarda-pravogo-zheludochka.html