Васкуліти класифікація Системні васкуліти. Класифікація. Залежно від калібру уражених судин виділяють такі основні форми системних васкулітів. Поразка судин великого…

Васкуліти класифікація

Залежно від калібру уражених судин виділяють такі основні форми системних васкулітів.

Ураження судин великого калібру.

Гранулематозне запалення аорти та її великих гілок з ураженням екстракраніальних гілок сонної артерії, переважно скроневої артерії. Зазвичай розвивається у хворих старше 50 років і часто поєднується із ревматичною поліміалгією.

Артеріїт Такаясу — гранулематозне запалення аорти та її основних гілок, що зазвичай починається у віці до 50 років.

Ураження судин середнього калібру.

Вузликовий поліартеріїт — некротизуюче запалення середніх та дрібних артерій без гломерулонефриту або васкуліту артеріол, капілярів та венулів.

Ураження судин дрібного калібру.

Гранулематоз Вегенера — гранулематозне запалення із залученням респіраторного тракту та некротизуючий васкуліт, що вражає дрібні та середні судини (капіляри, венули, артеріоли та артерії) ) з розвитком некротизуючого гломерулонефриту.

Синдром Чарга—Стросса — гранулематозне запалення, що залучає дихальний тракт, пов’язане з астмою та еозинофілією, і некротизуючий васкуліт, що вражає дрібні та середні судини.

Класифікаційні критерії.

Класифікаційні критерії вузликового поліартеріїту (Ligthboot RWJr., Michei BA, Bio DA et al., 1990). /p>

Втрата маси тіла з початку захворювання, що становить 4 кг і більше, не пов’язана з особливостями харчування тощо.

Сітчасте ліведо: плямисті, сітчасті зміни малюнку шкіри на кінцівках та тулуб.

Біль або болючість яєчок: відчуття болю або болю в яєчках, не пов’язане з інфекцією, травмою тощо.

Міалгії, слабкість або болючість у м’язах нижніх кінцівок: дифузні міалгії (виключаючи плечовий пояс або поперекову область), слабкість м’язів або болючість у м’язах нижніх кінцівок.

Мононеврит або поліневропатія: розвиток мононевропатії, множинної мононевропатії або поліневропатії.

Розвиток артеріальної гіпертензії з рівнем діастолічного АТ понад 90 мм рт.ст.

Підвищення вмісту сечовини (40 мг%) або креатиніну (1324,5 мкмоль/л) у крові, не пов’язане з дегідратацією або порушенням виділення сечі.

Інфікування вірусом гепатиту В: наявність HB_sAg (поверхневий антиген вірусу гепатиту В) або антитіла до вірусу гепатиту В у сироватці крові.

Артеріографічні зміни: аневризми або оклюзії вісцеральних артерій, що виявляються при ангіографії, не пов’язані з атеросклерозом, фібром’язовою дисплазією та іншими незапальними захворюваннями.

Біопсія: гістологічні зміни, що свідчать про наявність гранулоцитів у стінці артерій.

Наявність трьох і більше будь-яких критеріїв дозволяє поставити діагноз із чутливістю 82,2% та специфічністю 86,6%.

Класифікаційні критерії гранулематозу Вегенера (Levit R.Y., Jauci A.S., Bloch D. et al., 1990)

Запалення носа та порожнини рота: виразки у порожнині рота, гнійні або кров’яні виділення з носа.

Зміни легень при рентгенологічному дослідженні: вузлики, інфільтрати або порожнини легень.

Зміни сечі: мікрогематурія (5 еритроцитів у полі зору) або скупчення еритроцитів в осаді сечі.

Біопсія: гранулематозне запалення у стінці артерії або в периваскулярному та екстраваскулярному просторі.

Наявність у хворого двох і більше будь-яких критеріїв дозволяє поставити діагноз із чутливістю 88% та специфічністю 92%.

Класифікаційні критерії синдрому Чарга-Строс (Masi A.T., Hunder G.G., Lie J.T. et al., 1990)

Астма: утруднення дихання або дифузні хрипи при вдиху.

Алергія в анамнезі: сезонна алергія (алергічний риніт) або інші алергічні реакції (харчова, контактна), за винятком лікарської.

Мононевропатія, множинна мононевропатія або поліневропатія типу «рукавичок» або «панчоха».

Мігруючі або транзиторні легеневі інфільтрати, які виявляються під час рентгенологічного дослідження.

Синусит: біль у приносових пазухах або рентгенологічні зміни.

Біопсія: скупчення еозинофілів у позасудинному просторі.

Наявність у хворого чотирьох і більше будь-яких ознак дозволяє поставити діагноз із чутливістю 85% та специфічністю 99%.

Класифікаційні критерії пурпури Шенляйна-Геноха (Mills J.A., Michei B.A., Bloch D.A. et al., 1990)

Пальпурована пурпура: геморагічні шкірні зміни, що трохи підвищуються, не пов’язані з тромбоцитопенією.

Вік початку хвороби менше 20 років.

Дифузний біль у животі, що посилюється після прийому їжі, або ішемія кишечника (можлива кишкова кровотеча).

Біопсія: гістологічні зміни, що виявляються гранулоцитарною інфільтрацією стінок артеріол та венул.

Наявність у хворого двох і більше будь-яких критеріїв дозволяє поставити діагноз із чутливістю 87,1% та специфічністю 87,7%.

Класифікаційні критерії артеріїту Такаясу (Arend W.P., Michei B.A., Bloch D.A. et al., 1990)

Початок захворювання віком менше 40 років.

Переміжна кульгавість кінцівок: слабкість і дискомфорт у м’язах кінцівок при русі.

Ослаблення пульсу на плечовій артерії: зниження пульсації на одній або обох плечових артеріях.

Різниця систолічного АТ 10 мм рт.ст. при його вимірі на правій та лівій плечових артеріях.

Шум, що виявляється при аускультації, над обома підключичними артеріями або черевною аортою.

Зміни при ангіографії: звуження просвіту або оклюзія аорти, її великих гілок у проксимальних відділах верхніх та нижніх кінцівок, не пов’язані з атеросклерозом, фібром’язовою дисплазією та іншими подібними станами (зміни фокальні, сегментарні).

Наявність трьох і більше будь-яких критеріїв дозволяє поставити діагноз із чутливістю 90,5% та специфічністю 97,8%.

Класифікаційні критерії гігантоклітинного артеріїту (HunderG.G.etal., 1990).

Розвиток симптомів захворювання в осіб старше 50 років.

Поява головних болів, що раніше не відзначалися, або зміна їх характеру та/або локалізації.

Зміна скроневої артерії: чутливість при пальпації або зниження пульсації скроневих артерій, не пов’язане з атеросклерозом шийних артерій.

Збільшення ШОЕ 50 мм/год.

Читати також: Гемолітичний васкуліт

Зміни при біопсії артерії: васкуліт, з переважно мононуклеарною інфільтрацією або гранулематозним запаленням, зазвичай з багатоядерними гігантськими клітинами.

Наявність трьох і більше будь-яких критеріїв дозволяє поставити діагноз із чутливістю 93,5% та специфічністю 91,2%.

Мікроскопічний поліангіїт (поліартеріїт) — некротизуючий васкуліт з невеликою кількістю або відсутністю імунних депозитів, що вражає переважно дрібні судини (капіляри, венули або артеріоли), рідше за артерію малого та середнього калібру. У клінічній картині домінують явища некротизуючого гломерулонефриту та легеневі капілярити.

Пурпура Шенляйна-Геноха — васкуліт з переважними IgA-депозитами, що вражає дрібні судини (капіляри, венули, артеріоли). Типово залучення шкіри, кишечника та клубочків нирок нерідко поєднується з артралгіями або артритом.

Есенціальний кріоглобулінемічний васкуліт — васкуліт з кріоглобулінімунними депозитами, що вражає дрібні судини (капіляри, венули та артеріоли) переважно шкіри та клубочків нирок, асоційований з наявністю кріоглобулінів у сироватці крові.

Кожний лейкоцитокластичний васкуліт — ізольований шкірний лейкоцитокластичний ангіїт без системного васкуліту або гломерулонефриту.

Приклад формулювання діагнозу:

Синдром Чарга-Строса, акт II, бронхіальна астма,IIIступінь, еозинофілія, мігруючі інфільтрати в обох легень, ДН –II, поліпозний етмоїдит, артрити, ФК –III, асиметричний множинний мононеврит.

: класифікація, основні ознаки, методи діагностики та можливі прогнози

Системні васкуліти – це група захворювань, що ґрунтуються на запаленні судин. Основні причини виникнення такого імунопатологічного відхилення не зовсім відомі медицині, але є деякі припущення, що хвороба може виникнути як ускладнення після застуди, гепатиту або спадкове захворювання. Протягом тривалого періоду фахівці намагаються класифікувати його за різними ознаками.

Класифікація васкулітів

Системні васкуліти поділяють на первинні та вторинні. У першому випадку хвороба виникає самостійно, а в другому це ускладнення після іншого захворювання.

У сучасній медицині васкуліти класифікуються за розмірами ураження судин, локалізації, прогресування.

Васкуліти аутоімунного походження, які вражають судини різного розміру:

• хвороба Бехчета
• геморагічний.
• ревматоїдний артрит або системний червоний вовчак з вираженим запаленням судин
• есенціальний кріоглобулінемічний

Васкуліти негативно впливають на здоров’я та стан середніх та дрібних судин, які пов’язані з антинейрофільними цитоплазматичними антитілами:

• синдром Чардж-Стросса
• вузликовий поліартеріїт
• мікроскопічний поліартеріїт
• гранулематоз Вегенера
• васкуліт кріоглобулінемічний

ul>
Хвороба Кавасакі, цей васкуліт вражає тільки судини середніх розмірів і відбувається через наявність органоспецифічних антитіл.

Симптоми системного васкуліту залежать від ступеня ураження судин та виду хвороби. Захворювання проявляється геморагічною висипкою та відмиранням деяких ділянок шкіри. Якщо патологія поширилася на суглоби та м’язи, тоді з’являються болі в області ураження. Також системні васкуліти можуть спричинити:

• артралгії
• інфаркту міокарда
• інсульту
• поліневропатії
• порушення зору

>

• інфаркту легень
• мононевропатії
• інфаркту нирок

До загальних симптомів васкуліту можна віднести:

лихоманковий стан
• висипання на шкірі
• мармурові плями
• ціаноз (синюшність) кінцівок
• больові відчуття в області м’язів
• поліневрит
• судоми, що проявляються часто у стані спокою

Васкуліт у дітей

Дитячі васкуліти проявляються синдромом Кавасакі, у цьому випадку спостерігаються такі симптоми:

Патологія вражає язик, губи з внутрішньої сторони. Якщо запалення переходить на коронарні артерії, то васкуліт цієї форми може призвести до інфаркту та аневризм. руйнуванням хребетних, скроневих, сонних артерій

• головними болями
• набряклістю в районі скроні
• порушується зір
• проявляються неврологічні процеси

Алергічний ангіїт

Цей тип васкуліту проявляється:

• еозинофільною пневмонією
• бронхіальною астмою
• поліневропатією

Така патологія найчастіше виявляється у людей, які страждають на алергію, і у любителів відвідувати екзотичні країни.

Васкуліт Вегенера

У цьому у разі васкуліт має такі симптоми, які виявляються з боку органів дихання:

• сильний кашель
• проблеми з диханням
• нефрит

Якщо хвороба вразила пазухи носа, то можна спостерігати:

• риніт
• виділення слизової маси з кров’ю та гноєм
• виразки на стінках носа

Коли хвороба знаходиться в занедбаній формі, з’являються:

• болі в області грудної клітки
• задишка

Також при системних васкулітах є небезпека розвитку:

• тромбозу
• стенокардії
• аритмії
• патології мозкового кровообігу

Уртикарний васкуліт схожий на симптоматику зі звичайною кропивницею. У зв’язку з цим за перших ознак варто звернутися до фахівця і пройти діагностику, це допоможе уникнути великих негативних наслідків.

Діагностика

Ставити діагноз при системних васкулітах самостійно дуже небезпечно. Тому без відвідування лікаря тут не обійтись. Після візуального огляду та ознайомлення зі скаргами пацієнта призначаються такі аналізи:

• ЕКГ
• біохімічний та загальний аналіз крові
• загальний аналіз сечі

ангіографія

• імунологічний аналіз
• УЗД
• МРТ
• біопсія
• рентген

ul>

Ангіографія

Ангіографію призначають для обстеження судин за допомогою рентгена. Перед процедурою запроваджують спеціальні препарати, які допомагають повноцінно провести дослідження.

Цей вид діагностики дає можливість оцінити:

• стан судин
• як вони розташовані
• яка швидкість струму крові
• вроджені аномалії

район поразки

Завдяки ангіографії можна визначити стан:

До діагностичної процедури готуються наступним чином:

1. Не можна вживати алкогольні напої протягом двох тижнів.
2. За 7 днів до обстеження припиняють приймати всі медикаменти, що розріджують кров.

li>

3. За кілька днів здати всі необхідні аналізи.
4. За два дні роблять пробу на сумісність організму з контрастною речовиною.
5. Перед самим дослідженням очищають кишечник за допомогою гліцеринових свічок, клізми .
6. Перед процедурою ввечері ретельно миються і позбавляють майбутнє місце проколу від волосся.
7. Перед сном приймають заспокійливі та антигістамінні медикаменти, які призначив лікар.
8. Обстеження проводиться натще. , тобто вранці не рекомендовано їсти та пити.
9. Перед процедурою рекомендують сходити в туалет «по маленькому».

Читати також: Харчування при геморагічному васкуліті

Імунологічний аналіз

Цей аналіз проводиться для того, щоб визначити стан імунних клітин. Для цього беруть кров із вени натще. Перед аналізом не рекомендовано:

Такий аналіз дозволяє:

• точні результати в короткий термін
• діагностика може проводитися на ранніх стадіях патології
• є можливість призначити точне лікування медикаментами

Докладна характеристика васкуліту, форм і видів захворювання

Велика, неоднорідна група захворювань, що характеризується запаленням із ураженням судин будь-якого діаметра, що виникають при впливі різних факторів, у тому числі і на тлі дії алергенів (алергічний васкуліт) та з вторинними патологічними змінами внутрішніх органів та тканин, носить назву – «васкуліти» (ангіїти).

Прийнято розрізняти:

Запальний процес васкуліту, що протікає в судинах і в початковій стадії його не видно на шкірі

Первинна форма характеризується як самостійне нозологічне захворювання, що має типові синдроми. При вторинних – запальний процес у судинах виникає на тлі інших захворювань (пухлини, інтоксикації, інвазії).

Системний васкуліт (М30-М31), первинний, дуже різноманітний. Знаходить відображення у більшості класифікацій заснованих на різних критеріях — нозологічній приналежності, етіології, клінічній картині, патогенезі, морфологічному типі та калібрі уражених судин, характері запалення та локалізації процесу.

Загальна систематизація захворювання

Васкуліти за своєю природою мають багато спільного, але є й відмінності. Слід пам’ятати, що системні васкуліти майже завжди ведуть до незворотних поразок внутрішніх органів і систем, тоді як при поразках тільки шкірного покриву немає ризику смерті.

Поразка великих судин:

• гігантоклітинний артеріїт;
• артеріїт Такаясу;
• рідко зустрічаються (тропічний аортит, синдром Когана, саркоїдоз, синдром Віскотта-Олдріша). >
• сімейна середземноморська лихоманка;
• асоційований з вірусом гепатиту В;
• хвороба Кавасакі;

Поразка васкулітом середніх судин , згодом може перерости в захворювання «Kawasaki»

• шкірний вузликовий поліартеріїт;
• лепроматозний артеріїт (зустрічається рідко).

Поразка середніх та дрібних судин:

• гранулематоз Вегенера;
• мікроскопічний поліангіїт (поліартеріїт);
• синдром Чарга—Стросс ;
• синдром Бехчета;
• васкуліти при захворюваннях сполучної тканини;
• первинний ангіїт ЦНС та облітеруючий тромбоангіїт (зустрічаю рідко).

Ураження дрібних судин:

• пурпура Шенляйна-Геноха;
• пігментована Шамберга пурпура;
• кріоглобулінемічний васкуліт;
• шкірний лейкоцитокластичний ангіїт;
• рідко (паранеопластичний, хвороба Дего, мієлодиспластичний синдром, уртикарний васкуліт, гіперімуноглобуліновий D васкуліт, диматологічний васкуліт ).

Опис популярних захворювань

Більш детальний опис і класифікація поширених і рідкісних васкулітів.

Если у ребенка установлено заболевание васкулит, то нужно наблюдаться у врача на протяжении всей жизни

Протекает с симптомами поверхностного васкулита, характеризуется поражением капилляров кожи, суставов, ЖКТ и почек. В его основе лежит повышенная продукция иммунных комплексов, повышение проницаемости сосудов и повреждение стенки капилляров. Заболевание может начаться в любом возрасте, однако максимальное количество регистрированных случаев приходится на возраст от 4 до 12 лет. Васкулит геморрагический, как правило, проявляет себя спустя 1-4 недели после скарлатины, ОРВИ, ангины или иного инфекционного заболевания. Часто васкулит является следствием вакцинации, пищевой аллергии, переохлаждения или лекарственной непереносимости. Если установлен васкулит у детей, то наблюдаться у ревматолога нужно в течение всей жизни.

Аллергический васкулит проявляется в воспалении сосудистой стенки при воздействии инфекционно-токсических факторов. Многие его формы, из-за вараженного полиморфизма, выделяют в отдельные заболевания, которые подразделяют на поверхностные и глубокие. Эта форма васкулита требует обязательной комплексной диагностики с учетом анамнеза, клинической картины, инструментальных и лабораторных данных и результатов гистологии.

При лечении используют сосудистые, десенсибилизирующие средства, антигистаминные препараты, глюкокортикоиды и лекарственные вещества содержащие Са.

В отличие от системных форм, аллергический васкулит протекает, в основном, с поражением сосудов, которые проходят в коже и подкожной клетчатке (васкулиты кожи). Преимущественных возрастных и половых критериев для этого заболевания нет, но есть одна закономерность – васкулит с геморрагиями встречается чаще у детей до 14 лет, а дерматоз Шамберга – удел мужского населения.

Характеризуется поражением мелких венул, артерий и капилляров. В эту группу входят:

Геморрагический васкулит относится к группе заболеваний, поражающих в основном людей молодого возраста

• гемосидерозы

Болезни характеризуются поражением эндотелия, прекапилляров и капилляров с отложением гемосидерина — железосодержащего пигмента, образующегося после распада гемоглобина. Они имеют в клинике: петехиальные высыпания, сосудистые звездочки и мелкие желто-коричневые пятна. Сыпь чаще находят в области нижних конечностей (редко на руках), которая сопровождается зудом различной интенсивности. Состояние пациента, как правило, не изменяется, но иногда могут проявиться трофические язвы.

1. аллергический артериолит Рутера;
2. острый оспенновидный лихеноидный парапсориаз;
3. узелковый некротический васкулит;
4. геморрагический лейкокластический микробид.

• Глубокий

Поражает артерии среднего и крупного калибра, которые проходят в подкожной жировой клетчатке на границе с дермой.

Глубокий геморрагический васкулит может поражать артерии и вены любого калибра и постепенно их разрушать

Характерные клинические признаки могут проявляться по-разному в форме острой и хронической узловатой эритемы.

Это группа заболеваний (в т.ч. и системные васкулиты у детей), при которых наблюдается разрушение сосудов с воспалением, что приводит к ишемии органов и тканей. К ним относятся:

• артериит Такаясу;
• узелковый периартериит;
• гранулематоз Вегенера;
• синдром Бехчета и др.

Читать также: Васкулит зрительного нерва глаза

Системные васкулиты поражают кожу, внутренние органы, встречаются в виде поражений сетчатки глаз. Диагностика должна обязательно быть подтверждена лабораторными тестами, биопсией и данными висцеральной ангиографии. Терапия классическая и включает назначение цитостатиков, глюкокортикоидов, сосудистых препаратов. Важно снизить патологическое действие на внутренние органы и добиться клинической ремиссии.

Заболевание может перейти в язвенно-некротический васкулит

Возможно развитие язвенно-некротического васкулита, так называемый – кожный синдром, при котором наблюдаются геморрагии, изъязвления и некрозы на коже (некротический васкулит). Поражения мышечной ткани проявляются в миалгиях, артритах и артралгиях, изменения в ПНС – в виде множественной мононейропатии и полиневропатии. Клинически, системная форма проявляется в виде инсультов, инфарктов, поражений сетчатки глаз и внутренних органов.

Системные васкулиты у детей (ювенильная форма), характеризуются слизисто-кожный лимфонодулярный синдромом (синдром Кавасаки) и ювенильным полиартериитом.

Основу терапии составляют несколько этапов:

• подавления гипериммунного ответа с целью индукции клинико-лабораторной ремиссии;
• проведения иммуносупрессорного курса;
• поддержания стойкой ремиссии, коррекции органных нарушений и реабилитации.

Узелковый некротический васкулит, разновидность аллергического, отличается хроническим течением заболевания и сильным ухудшением общего состояния пациента. На коже проявляются изъязвления с узелковыми элементами, эритематозными пятнами, сопровождающиеся геморрагическими компонентами. При постановке диагноза обязательно проводят дифференцировку от папулонекротической формы туберкулеза кожи.

Уртикарный

Уртикарный васкулит характеризуется поражением кожных венул, наличием специфического уртикарного высыпания, является самым распространенным среди всех кожных форм заболевания и встречается у лиц старше 30 лет. Уртикарный васкулит очень внешне похож на крапивницу, однако в отличие от нее воспаление и волдыри остаются на коже дольше, к тому же присоединяются и симптомы артралгии. Волдыри имеют вид плотных, с ярко выраженной пурпурой высыпаний, иногда уртикарный васкулит протекает с нарушениями работы опорно-двигательного аппарата.

Уртикарный васкулит имеет яркий пурпурный цвет, его трудно спутать с чем то другим

Для этой формы болезни нет универсальной терапии, применяют общепринятые при лечении васкулитов препараты, но выбор тактики и методов терапии может сильно отличатся в зависимости от пациента.

Криоглобулинемический

Криоглобулинемический васкулит развивается в результате отложения в сосудах малого диаметра криоглобулинов ( иммуноглобулины, преципитирующие при температуре ниже 37 °С, растворяющиеся при нагревании), которые присутствуют и в сыворотке крови, возможно, при наличии криоглобулинов развивается и лейкоцитокластический васкулит. Иногда встречается термин «неполный криоглобулинемический синдром», который употребляется при яркой клинической картине криоглобулинемического васкулита в отсутствии криоглобулинемии. И наоборот, криоглобулинемия не всегда вызывает криоглобулинемический васкулит.

Поверхностные

Поверхностные васкулиты кожи проявляются на лице, руке, ноге и т.п. К ним относятся:

• геморрагический капилляротоксикоз;
• аллергический диссеминированный ангиит Роскама;
• узелковый некротический васкулит Вертера – Дюмлинга;
• геморрагический лейкопластический микробид Мишера — Шторка;
• ллергический артериолит Руитера;
• острый вариолиформный парапсориаз Мухи — Габерманна.

Поверхностный васкулит чаще всего поражает лицо и руки человека

Лейкоцитокластический

Лейкоцитокластический васкулит может наблюдаться при:

• пурпуре Шенлейна–Генохо;
• гипергаммаглобулинемии Валденстрёма;
• криоглобулинемии и воздействии химических и пищевых факторов;
• наследственно-обусловленных дефектах системы комплемента;
• синдроме Чёрга–Страусса и воспалительных заболеваниях кишечника;
• при узелковом полиартериите;
• при воздействии лекарственных препаратов (в первую очередь, аллопуринола, пенициллинов, сульфаниламидов);
• ревматоидном артрите (ревматоидный васкулит) и при системной красной волчанке;
• болезни Бехчета и гранулематозе Вегенера.

Отдельные заболевания

Ретиноваскулит, характеризуется поражением сосудов сетчатки в области зрительного нерва и около диска. При патологии отмечаются участки помутневшей (отечной) сетчатки.

Тромбоваскулит – ограниченное воспаление сосудов, сопровождающееся тромбозом. Часто наблюдается при инфекционных процессах в организме (сыпной тиф). Происходят глубокие деструктивные изменения в сосудах, в результате чего возникает обтурирующий или пристеночный тромбоз. Если воспалительная реакция проходит по периферии сосуда — ставят диагноз «узелковый тромбоваскулит», при патологиях артерий – тромбоартериит, вен – тромбофлебит. Тромбоваскулит имеет тяжелые последствия, которые зависят от объема поражения и характера сосуда.

При поражении мелких веточек может произойти полный распадом стенок и склероз места поражения. В крупных сосудах отмечают склероз, организацию тромбов с ре-васкуляризацией их, гиалиноз стенок и, иногда, аневризматические расширения.

Ревмоваскулит встречается до 25 лет и характеризуется поражением артерий мозга, но, чаще всего, в зоне ветвей средней мозговой артерии или сосудов, питающих мозжечок и отходящих по позвоночной артерии. Развитие изменений происходит наподобие инсульта и клиническая картина отличается многообразием симптомов. Ревмоваскулит лечится с применением этиологических препаратов, НПВП, ноотропов, глюкокортикоидов, антикоагулянтов, вазоактивных препаратов и средств, которые укрепляют сосудистую стенку.

Церебральный васкулит встречается после 40 лет в формах сифилитического церебрального васкулита и церебрального атеросклероза, наблюдаются психические и неврологические проявления. Цереброваскулит – одно из самых тяжелых и плохо диагностируемых диагнозов, т.к. подобное поражение изучено недостаточно. Диагноз ставят при подозрении на поражение мозга, при наличии очаговой неврологической симптоматики, лихорадки, повышенной СОЭ, С-реактивного белка, фибриногена. Цереброваскулит не характерен поражением ЦНС и, наконец, если пробное (ex juvantibus) назначение глюкокортикоидов приводит к отчётливому улучшению состояния. МРТ — один из важных методов исследования. За церебральный васкулит часто принимают рассеянный склероз, эпидемический энцефалит и позднюю стадию сифилиса с вовлечением ЦНС.

Originally posted 2014-04-08 11:37:14.

Джерела:

http://studfiles.net/preview/6036683/page:12/

http://vselekari.com/bolezni/heart/sistemnye-vaskulity-klassifikatsiya.html

Васкулит: классификация и описание всех видов и форм болезни